Розділ 24

Повернувшись додому, дівчата навіть не роздяглися – просто в куртках ринули до кімнати, затягуючи за собою величезні коробки. З дитячої одразу донеслися задоволений сміх і шелестіння упаковок.

У мене ж ноги гули від втоми. Я спочатку пішла до себе, перевдяглася у вільні домашні штани та м'яку футболку, а потім просто плюхнулася на диван у вітальні. Подумувала дійти до кухні й поставити чайник, але вставати було так ліньки, що я просто заплющила очі. У цей момент зі своєї кімнати вийшов Павло й опустився в крісло напроти.

– Усе в порядку? – уточнив він.

– Так, звісно, – усміхнулася я. – Дякую за подарунок Мілані. Вона дуже вдячна, та і я теж. Але дійсно, не варто було... Я й сама могла заплатити, тим паче зарплатою мене бос узагалі не ображає.

– Це найменше, що я можу для вас зробити, – відповів він.

Я знову перехопила його погляд, і всередині все стиснулося від хвилювання. За останні дні я спіймала себе на тому, що страшенно бентежуся щоразу, коли ми перетинаємося поглядами. Переконувала себе, що нічого такого, але в нього й справді неймовірно гарні карі очі, завжди трохи з хитринкою. Дивишся – і подих перехоплює.

Іти з вітальні зовсім не хотілося: було затишно, тепло, хоча повітря між нами, здавалося, було наелектризоване до межі.

Я трохи розім'яла плечі, відкинулася на спинку дивана й шумно видихнула.

– Ти якась занадто завантажена, – помітив Павло.

– Та сама не зрозумію, у чому річ, – зізналася я. – Наче спину у верхній частині заклинило. Або просто втомилася. Хоча на ногах пробули не так уже й довго.

– Масаж зробити? – запропонував він. – Знаю пару точок: якщо правильно надавити, одразу відпустить.

– Ой, та навіть не знаю... – пробурмотіла я, але Павло вже підвівся з крісла й упевненим кроком попрямував до мене. – Мабуть, десь у районі шиї та лопаток.

На щастя, лягати він мене не просив. Павло просто став позаду, за спинкою дивана, обережно поклав свої гарячі долоні мені на плечі й узявся повільно, але відчутно розминати напружені м'язи.

Боже... Я аж очі заплющила від хвилі насолоди, що накрила мене. Це було просто нереально! Не знаю, на які саме точки він тиснув, але робив це дивовижно якісно: з одного боку – м'яко й ніжно, з іншого – рішуче та твердо. Спазм почав миттєво зникати, на зміну йому прийшла хвиля тепла. Дихання мимоволі почастішало – у цього чоловіка були золоті руки.

– Боже, як добре-е-е... – не втримавши тихий стогін, промовила я.

– Чудово, – усміхнувся Павло, не припиняючи рухів.

І тут до мене дійшло, наскільки дивно все це виглядає, і серце закалатало ще дужче. Раніше він ніколи не дозволяв собі торкатися мене – навіть випадково. А зараз упевнено й міцно розминав мені плечі. Хотілося просто розпластатися по цьому дивану безформною калюжкою й ні про що не думати, але я з останніх сил намагалася триматися.

– Я зараз просто замуркочу від задоволення, – видихнула я.

– А я б послухав, – промовив Павло.

Я аж здригнулася, а шкірою пробіг табун мурашок. Боже мій! Якось занадто швидко й непомітно все зайшло так далеко. Ми ж узагалі перестали дотримуватися хоч якоїсь дистанції! Раніше нас розділяла глуха стіна – можливо, тому що він був одружений, а я мала стосунки. Зараз же йому, здавалося, було абсолютно начхати на правила, а я досі не могла розібратися у власних почуттях.

Урешті Павло плавно прибрав руки. Потім як ні в чому не бувало обійшов диван і опустився поруч – щоправда, на цілком безпечній відстані.

– Ну як, легше? – запитав він.

Я відкрила рот, але слова знайшлися не одразу. Це було просто ідеально. У результаті я лише кивнула:

– Так... Гадки не маю, що ви там робили, але це спрацювало.

– Був радий допомогти, – усміхнувся Паша. – Раптом що – звертайся.

«Та я б із радістю зверталася хоч щодня...» – промайнула думка, але я одразу опанувала себе. Ні, це як мінімум дивно, він же мій бос!

– Піду чай нам зроблю, – попередив Павло й рушив на кухню.

Я ще якийсь час залишалася сидіти на місці, гіпнотизуючи поглядом порожнечу й не знаючи, куди діти тремтячі руки. Серце просто вистрибувало з грудей. І це був уже далеко не перший раз, коли моє тіло так палко й недвозначно реагувало на Павла.