Глава 37

Наші дні, Вероніка...

Вероніка плеснула в обличчя холодною водою, відмовляючись від спогадів. Про що їй шкодувати? У її історії – хороший кінець, майже як у казці. Алекс Гір стримав слово. Він врятував її, навіть більше. Завдяки йому, Вероніка народилася заново. Алекс виявився одним з дванадцяти акціонерів Концерну, який запускав новий проект в мас медіа соціальної мережі інстаграма. Вероніка стала обличчям стартапу – б'юті блогу з нестандартним підходом до аудиторії. Над її образом, іміджем працювало кілька десятків людей, і спочатку все йшло добре.

 Поки вона не почала відчувати себе маріонеткою в умілих руках Концерну. В руках Алекса... який давно не соромився смикати за нитки. Він диктував їй що одягати, як фарбуватися, коли посміхатися і про що говорити з її передплатниками. Вероніка посміхнулася – іноді вона представляла дівчат, що читали її блог своєю власною армією. Жіночої, численною, небезпечною. В її мріях вона вела свою армію, як полководці в минулих століттях, проти «сильних світу цього», не думають про звичайних людей, їх потреби, сподівання і бажання. Але це все мрії. А реальность така, її колега, та ж Олександра Амбросева билася, як риба об лід,щоб її почули. Але поки цього не сталося. І Вероніка знову занурилася в в'язку безодню депресії, що виникла від відчуття повного безсилля. Який сенс у власній армії, якщо озброєні вони лише олівцями для брів, замість копій і мечів? Безглуздо...

Таймер на мобільному спрацював, і начепивши посмішку, Вероніка включила запис відео для ранкового привітання своїх передплатників дівчат. Сторіз, що описують минулий вечір і захід, було викладено з її акаунта вже предостатньо, пора включатися в щоденну рутину. Вероніка знімала вісімдесят відсотків свого життя, вже давно втратила маркер «особиста». Сторіз у ванній, фото сніданку, відео з вікна машини по дорозі в Москва Сіті...

***

Наші дні, Вероніка...

За вікном мерседеса преміум-класу миготіли дерева і хмари. Звичний маршрут в центр міста, в об'їзд пробок. Дівчина сумно зітхнула, зусиллям волі відключаючи спогади. Алекс, як завжди, виявився правий. Вона стала зіркою, і instagram з пошуку однокласників перетворився в могутній засіб комунікації людей. Instagram з його відеоконтентом витіснив ТБ і радіо. Instagram заполонив уми й серця людей, граючи на найдорожчому, що було у простих смертних. На мріях. Імперія фальшивого щастя, побудована на понтах і обмані, от у що він перетворився буквально за якихось пару років. І все це передбачив Гір і заробив на своєму дарі передбачення - мільйони. Вероніка зіщулилася – іноді їй здавалося, що її надто проникливий партнер інвестор читає її думки. Читає її, як розкриту книгу. Її дурні почуття до нього, до Алекса, які вона ретельно ховала навіть від себе.

- Приїхали. – Промовив водій і відкрив дверцята автомобіля. Вероніка вийшла і мигцем глянула на своє відображення у вікні машини. Строгий чорний костюм від Шанель, бежева атласна блузка з фривольним бантом на шиї. Дорогі панчохи й чорні туфельки на шпильках. Макіяж мінімальний, але підкреслює величезні очі з карими лінзами. Вероніка змінювала лінзи постійно, це була її фішка. Ніхто не знав істинного кольору її очей. Ніхто не здогадувався про її справжні бажання. Останні три місяці нею володіло тільки одне бажання – звільнитися від гніту Концерну.