Білий танець

Розділ 8 Сварка

Даня зреагував миттево. Притиснувши до себе , розвернув в бік від шуму прикриваючи спинною від можливої загрози.

Але Соня вирвалася. Розсуваючи ліктями натовп , які стіною обступили місце , вона все-таки прорвалася.

На підлозі , біля уламків валявшоїся люстри лежав Олександр.

- Любий!!!- закричала дівчина, впавши поряд зі союзами на очах, обнімаючи за шию.

- Задушиш- прохрипів хлопець.

- Так ти живий?

- Пані , мене не так то легко позбутися.

- Бачиш нормально ? - пролунав голос Дані.

- Трохи розмито.

- Нудить?

- Доку - Олександр розплився в посмішці- якщо ти думаєш, що я вагітний...

- Та заткнись ти там!

Парочка повернула голову , і побачила що хлопець допитується своєї дружини.

- Їй треба до лікарні - констатував констатував чоловік, стрязуючи уламки кришталю з сукні Алли.

- А я давно помічав, що з головою в твоєї кепсько.

Жарт не пройшов, на відміну від прямого удару. Не встиг піднятися , самопроголошений комік , знову опинився на підлозі.

- Та годі вам!!!- закричала підійшовши Єва.

Соня відчувала, як хтось схопив її руку. Підскочивши від несподіванки , вона подивилася в низ. Олександр , обхопив її за руку, намагався підвестися. Дівчина допомогла.

- Ти мені носа зламав - прошипів вставший , залишаючи голову до гори.

- Скажи спасибі що не шию. Поки що.

- Не вартий він того. - промовила Алла , тримаючи руку чоловік.

- В тебе є з чим порівнювати.

- Заглохни- повернувся до дружини- Ти то як?

- Та так собі.

- Ми в лікарню. Оце ось - зневажливий кивок на невдалого гумориста - З собою візьмемо.

- Та щас. Я краще з батьком поїду.

- Татусевий синочок...

- А де Федір - перебила назрівавшу сворку Соня .

- А біс його зна - знизала плечима Єва.- Ні його. Ні Марти.

- Я з вами поїду. - сказала Соня , підтримуючи кавалера.