Розділ 1 Спадщина, якій не раді

 Дівчина сиділа в кабінеті покійної тітоньки в офісі. Минуло п'ять місяців від смерті тітоньки Агнес. П'ять місяців , як Соня ледь сама не стала вбивцею. 

 Холод пробіг по тілу , як тільки події минулого пройшли перед очима. Вона встала, відчинила вікно. І тут же про це пошкодувала. 

 Календарне літо підходило до кінця. Але спеці , з задухою , було на це начхати. Закривши вікно , Соня зайняла місце тітоньки. 

 З момента смерті тітоньки Агнес, вона не наважилася ні кабінет змінити, ні меблі, ні перестановку якусь зробити.

 Все виглядало так  ніби господиня , справжня господиня, кудись не надовго відлучилося. А мале дівчисько , користуючись нагодою, вмостилася на доросле місце. 

 Враження підсилювалося від того, що Соня буквально тонула в шкіряному кріслі покійниці. А на фоні масивних , дубових меблів, її тендітна фігурка просто губилася. 

  Як виявилося , покійна тітонька Агнес, вміло підносила сюрпризи. Та що там. Підстави. Соня не могла продати , обміняти навіть свої п'ятнадцять відсотків. Навіть після заміжжя, вона не могла цього зробити. 

 Відмовитися вона не могла. Ні ,ну як не могла. Ніхто її цього права не позбавляв. Проте , диявол в деталях. 

 Всю спадщину , покійна оформила як сімейний фонд. Соні не заповідала все майно , Соні заповідала посаду управителя цього фонду. 

 На нерозуміння дівчини , сімейний юрист розвів руками.

- Треба було заповіт до кінця слухати , не бігати по телефону розмовляти. 

 Далі більше .Люба тітонька , переробила статут компанії. Якщо вона не одружиться, їй все одно , прокляті п'ятнадцять відтсотків належать.  Ні продати , ні обміняти не може. 

 Відмовитися може. Але це , згідно з новим статутом , трактується як прямі збитки загальному фонду. А щоб їх покрити , дівчина має виплатити вартість своєї долі. 

 І , як вишенька на торті - з моменту вступу в права спадщини , всі збитки компанії покриваються з Соніних п'ятнадцяти відсотків. 

 Як писала тітонька Агнес, в своєму листі - інструкції:

"Я хочу щоб ти продовжувала справу, а не байдикувала" 

  Соня дивилася на монітор , і хапалася за голову. Тітонька в могилі перевертається , від наслідків чергової кризи. А спадкоємиця почина заздрити небіжчиці.

Ну і в кого тепер язик повернеться сказати, що бути багатою спадкоємицею це так класно?(((