"Найда Блата.
Ненавиділа тарганів і веселки".
Саме такий напис вона заповіла викарбувати на пам’ятнику на власній могилі. На тій могилі, в яку мали покласти її прах через 180 років. Тоді, коли корабель "Веселка" прибуде за призначенням на "Нову Землю".
Тепер її могилою стане цей порожній астероїд, а труною – скафандр.
Найда лежала на боку і перше, що помітила, коли розплющила очі, це - тіло Джека. Він помер одразу. Найда бачила посиніле обличчя чоловіка через тріщину в його шоломі. У космосі розгерметизація + втрата свідомості = смерть.
Найда спробувала встати. У голові паморочилося, але слабке тяжіння дозволило звестися на ноги. Вона озирнулася і зрозуміла, що стоїть на дні великої печери-тріщини , куди вони з Джеком впали ухиляючись від метеорита. В задній частині шолому була вм’ятина. Найда відчувала її потилицею. Вона добряче вдарилася головою і чому скафандр залишився герметичним для неї було загадкою. У волоссі плуталося щось липке. Кров?
Жінка запустила програму аналізу пошкоджень і перед її очима на екрані забрала один за одним виникали рядки стану систем. Найда включила передавач.
Ніхто не відповів.
Аналіз на екрані показав доволі втішні результати – все працювало, окрім сканера мозку, який знаходився в задній частині скафандру. Її увагу привернула цифра у нижньому рядку звіту на екрані – "час автономної роботи 78 годин". Всередині в неї все похололо. Найда була непритомна майже 3 земних доби. Вона поглянула вгору.
Навіть якщо Антон вижив – він їх вже не шукає.
Найда подумки підсумувала все, що сталося. Вони втрьох: Найда, Джек і Антон прилетіли на човнику сюди, щоб дослідити астероїд на наявність корисних копалин. Коли вони оглядали місцевість, почався метеоритний дощ. Камінь вдарив Джека, він впав і покотився по схилу кратера. Найда спробувала його спіймати, але покотилася за ним і вони впали в цю тріщину в землі. Десь в польоті вона вдарилася об кам’яний виступ і знепритомніла.
Тріщина не була дуже глибокою – метрів 10 не більше. Вона виглядала зловісно, але для здорової людини подолати таку стіну в умовах зниженої сили тяжіння – завдання на кілька хвилин. Найда видерлася на кам'яний виступ і знову поглянула вгору.
Сканер мозку був пошкоджений.
Можливо Антон добрався до човника і перечекав дощ там. Потім повернувся, щоб знайти своїх друзів. Але побачивши, що вони нерухомо валяються на дні тріщини, а їхні сканери не подають сигналів життя – він зробив висновок, що не варто ризикувати собою, заради трупів і полетів до корабля. Це якщо він вижив.
Якщо ж Антон був мертвий, і ніхто не зв’язувався з кораблем більше 5 годин, їм мали б прислати підмогу. Можливо прилетіли Алі та Вікторія. Вони знайшли порожній човник, а за кілька сотень метрів від нього тіло Антона, а також зафіксували сигнал скафандрів на дні щілини. Зрозумівши, що всі мертві, вони підрахували, що вартість обладнання на трупах не варта того, щоб лізти за ними в печеру і повернулися з човником на корабель. На всю таку операцію пішло б 12-15 годин. Можливо до 20. А вже пройшло близько 70...
Чи є імовірність того, що човник досі на астероїді?
Найда почала дертися вгору. Вона була геть сама. Навіть вірний супутник всіх людей - страх її не провідував. Найда взагалі рідко відчувала емоції.
Кілька земних днів назад, прийшло повідомлення з Землі, що вона вдруге стала бабусею. Її донька Катя народила дівчинку, яку назвала Даною. Найда мала б радіти, але їй було байдуже. Вона ніколи нікому цього не говорила, та їй ніхто б і не повірив, але сенс життя вона втратила ще в дитинстві. Бо:
"Найда Блата - символ надії на виживання для всіх об’єднаних комун."
Так говорили про неї в старій агітаційній передачі.
"Дворічну дівчинку знайшли в каналізаційній системі. Там вона з батьками ховалася від радіації, коли їхній автомобіль зламався посеред пустелі. Її рідні померли, але встигли послати сигнал біди, на який відреагували військові. А Найда вижила. Вона близько місяця харчувалася дикими тарганами, що жили в каналізації і перейняла від них їхню унікальну стійкість до радіації. Володимир Коваленко - командир загону, що її знайшов, заховав дівчинку і кілька комах у свій захисний костюм, щоб безпечно довести до бази-притулку через пустелю. Так людство отримало нове джерело їжі та надію на виживання на мертвій планеті".
Далі в програмі ще пів години розповідали про те, чому таргани краще, ніж свинина чи курятина. Вони не вибагливі до їжі і умов проживання, добре розмножуються, доволі поживні і головне - це єдині живі істоти окрім людей, які вижили на суші. Звісно, у залишках океану знаходили ще якісь види риби та мікроорганізмів, але вони не були придатні для вживання в їжу. Тож вибору особливого в людства не було – прийшлося їсти комах.
Найда росла з дітьми, які ще пам’ятали котів, собак і панд. Тож таргани не були для них рятівниками людства, а лише дрібними і надокучливими комахами. Такими як Найда. Їй часто заради сміху підкидали живих тарганів у ліжко. Вони повзали по тілу дівчинки, а гурт малолітніх жартівників терпляче чекав, коли Найда прокинеться і буде верещати від несподіванки. Чомусь діти вважали, що дівчинка, яка вижила в старій каналізації в оточенні тарганів повинна їх боятися. Але вона не боялася, хоча зрештою їх зненавиділа.
Найда просто лежала у ліжку і вдавала, що спала, поки комахи лоскотали своїми ніжками її дитяче тіло. Вона – символ надії на виживання для об’єднаних комун. Вона та, яку з’їдали, зневажали. Вона – Найда Блата. Blatta - Тарган.
І який у цьому сенс? В неї було 2 життєво важливі речі. Обидві забрало людство і довело до абсурду їхнє значення.
Таргани і веселки.
Найда була впевнена – якби не репродуктивний борг, вона б ніколи не народила в цей порожній світ дітей. Хоча своїх доньку і сина жінка обожнювала. І, якби вона була зараз там, на Землі, і мала змогу потримати на руках маленьку Дану, її серце б тьохнуло і вона все таки заплакала від щастя. Так було щоразу з її дітьми, і зі старшим онуком Богданом. Найда любила своїх нащадків, просто трохи не долюблювала людство.