Розділ 31. Пізно схаменулася

— Так, я трохи ходив в качалку, потім придбав кілька тренажерів і займаюся вдома. Фізичні вправи, чи знаєш, відмінно знімають емоційну напругу та покращують витривалість. Вважаю, що чоловік має тримати себе в формі. В першу чергу для себе — дивишся на себе в дзеркало і пишаєшся цим чуваком у відображенні. По-друге, коли у тебе гарне тіло — жінки відверто кайфують, бо ти не лише вправний та розумний, ти до всього ще й красунчик. І, по-третє, в бізнесі зовнішній вигляд теж відіграє важливу роль. Твої партнери і вороги бачать твої кам’яні м’язи, рельєф, поставу — і розуміють, що в тебе чумова сила волі, жорстка цілеспрямованість та бісова працездатність. Адже коли з крутого джипа вивалюється рихле тіло, що заплило жиром — тобі точно не спадає на думку, що перед тобою людина зі сталевою силою волі?

— Ой, ви тільки подивіться, як ми себе любимо. Я в захваті! Теж хочу навчитися пишатися собою. Просто еталон наслідування. Я б на твоєму місці подумала про те, щоб читати лекції в котромусь з університетів. Молодь потребує таких наставників, які мотивують власним прикладом, — якщо нас зі Скелею розлучити, я дійсно страшенно сумуватиму ось за цими розмовами, багатозначними поглядами та відпадною мімікою. Цей чоловік мій особистий номінант на Оскар.

Люблю, коли чоловік демонструє емоції лицем. І вже здогадуюсь, що Радомир не з усіма так поводиться, це зі мною він почувається розкуто. З іншими вже коригує рівень своєї відкритості, а з деким взагалі стає незворушною холодною брилою.

— От зараза кусюча, ти стібешся з мене чи що? Я тут з нею, бачте, щиро ділюся своєю життєвою філософією, а вона мене підколює. Ну-ну, Фімочко, ну-ну. …Хоча причина твоєї безсовісної поведінки мені добре відома. Я теж піддався цій пошесті. Неушкодженими ми вже з цього не виберемося. Тож є лише один вихід, — якби мене спитали, які миті мені дарують насолоду, то дивитися, як Радомир веде машину, розмовляючи зі мною — одна з них.

— Щось ви, пане Скеля почали казати загадками. Що за пошесть така? Ти захворів? То все через стрес. Я десь чула, що коли дорослий чоловік не може приборкати молоду дівчину — в нього падає імунітет.

— Зараз зупиню машину і буду його піднімати. Ти колись добалакаєшся і одного чудового ранку прокинешся моєю дружиною. І я радо зніматиму з тобою будь-які, бляха-муха, стреси.

— Такий суворий крутелик — і такий мрійник насправді, — не збавляю темпу, симпатія вирує, ховаючись за іронією. — Зізнавайся, хороми, куди ти привів Аліну, це ж не твоє справжнє житло? То якийсь підставний пентхаус? Бо щось я не бачила там ані тренажерів, ані зміюки твоєї улюбленої.

— Каюсь, грішний. Дуже грішний, — хмикає він у відповідь. — Бубочко, це ти так до мене у гості напрошуєшся?  

— Хах, а мені треба напрошуватися? Ти хіба не потягнеш мене в свій барліг всіма правдами та неправдами? Для мене ти теж фатальний, щоб ти знав. Та я ще сподіваюсь врятуватися. Подумки перебираю варіанти та складаю план дій, бо мені не можна в тебе закохуватися.

— Щось ти пізно схаменулася, моя мила, — починає сміятися. — Фсьо, бубочко, караул кричати запізно! Ми уклали угоду: я тобі допомагаю, вирішую твої проблеми, а ти мене слухаєшся і ніжно чухаєш мене за вушком. Шлюб виглядає так само.

— Щось ти надто часто почав казати про шлюб. Спочатку про мою дупу постійно згадував, тепер про шлюб торочиш. Раде, це вже не смішно.

— Ну, так все закономірно. Наглядний приклад, як течуть мої думки, — знову сміється. — Чого ти боїшся? Я буду лапочкою, тобі сподобається. Я вмію поводитися з упертими вередухами, я на своїй домашній улюблениці тренувався. Ти просто ще не вкурила, наскільки це вигідна перспектива для тебе. Дозволь цим думкам в тобі вкоренитися.

— Та не вийду я заміж! Бо не хочу, щоб чоловік мною командував, обмежував мій особистий простір і втручався в мої справи! Заспокойся вже з цим. Ми з тобою домовлялися про ділове партнерство. І це мене цілком влаштовує. За свою допомогу ти матимеш солідний відсоток, бо як ми вже з’ясували, гроші для тебе у пріоритеті, — я вже кажу абсолютно серйозно, а він все одно посміюється.  

— Ага, так, лялю, так. Повторюй це як мантру, можеш собі на диктофон навіть надиктувати.  

— Раде, ти буваєш таким нестерпним! От наче нормальна людина, але часом хочеться потримати тебе за горлянку. …О, у мене назріло ще одне питання. У тебе було багато жінок?

— Так, Фімо, у мене були жінки, бо я не монах. Все відбувалося за взаємною згодою, я дорослий хлопець, у мене були свої потреби, і це нормально. Не роби з мене збоченця. 

— Просто… думаю на твоєму тілі не лишилося місць, де б тебе не торкалася якось жінка, — грець його знає, чому я розкручую цю тему. Певно ревную, певно хочу його ласки і з цим вже ніякі мантри не допомагають.  

— Бубочко, тебе навіть таке цікавить? — типу вражено скидає брови. Дражниться паразит. — Гаразд, я обміркую, згадаю деякі моменти і складу для тебе список, де мене ще ніхто не торкався. Ти будеш першою.

Кажу ж — нестерпний!

Хоче щось іще додати, бачу по цим грайливим бісикам в очах, але його відволікає дзвінок телефона.

— Твоя мамця дзвонить. Увімкну на гучний, щоб ти послухала. Але сиди тихенько. Її ілюзії я зруйную найближчими днями. Особисто. Щоб прийняти весь удар на себе.

Збираюся обуритися, крикнути, що не хочу слухати її ниття та муркотіння, яким вона безрезультатно намагається його звабити, але Радомир тисне на кнопку — і я змушена затамувати подих, почувши голос матері, що гірше за мачуху…