Він ненавидів її... Ненавидів! Дивитися на неї було просто нестерпно, але і відвести очі він не міг… Кожний її рух відгукувався болем в його м’язах. Її усмішка, її погляд запалювали в ньому тисячі смолоскипів, що нещадно обпікали зсередини. Він ледь тримався. Чимдуж стискав руки в кулаки, аби не піти, не схопити її за витончене горло та не… Опустив голову. Дихання зраджувало його. А вона зовсім не звертала уваги, наче ніколи нічого й не відчувала. Жінка, яка витягла з нього все живе, що було. Жінка, яка перевертала його світ стільки разів, що він вже давно припинив рахувати. Жінка, сміливістю якої він захоплювався щодня. Хоча щоразу й проклинав ту мить, коли прийшов до неї. Постійно запитував, чому доля обрала саме її? Як звичайна людина змогла так глибоко пірнути в нього?
Він ненавидів її…, ненавидів і кохав. Однаково й безупинно…
.........................................................................................................................................
Еріка сиділа на стільці рівно, як він і сказав. Відвар з запашних рослин вже діяв на неї, тіло розслабилося, а розум трохи затуманило. Відчуття, ніби вона захмеліла. Чоловік уважно дивився на неї, наче повинно щось почати відбуватися, хоча він нічого такого і не розповідав. Вона хотіла сама запитати, але вчасно схаменулась, бо згадала, що їй заборонили розмовляти.
Вона продовжувала сидіти, а він – спостерігати за нею. Дивна ситуація. Їй стало кумедно, але його серйозність вгамовувала бажання розсміятися. Еріка декілька раз зітхнула і зосередилась на чоловічих очах. Таких блакитних. І неймовірно глибоких. Іноді здавалося, що в них цілісінькі галактики живуть.
Тіло розслабилося ще дужче, Еріка відхилилася на спинку стільця і продовжила дивитися в його очі. А чоловік тим часом став неспішно наближатися до неї, поєднуючи їхні погляди разом. Він підійшов зовсім близько, простягнув руку і ніжно доторкнувся до її обличчя. Еріка розгубилася. Всередині щось тепле завертілося від цього дотику, хоч він і спантеличив її не на жарт. Але далі вона й зрозуміти не встигла, як в іншій руці чоловіка з’явився кинджал і той з розмаху встромив його в неї, навіть не вагаючись…