2. Через тиждень

• - Привіт , Женько, я радісно посміхнулася і приобняла подругу. Деколи мені здається, що вона занадто ніжна та крихка, і я боюся, що колись занадто сильно її обійму та вона розіб'ється, мов кришталь.
• - Привіт ,  Дянко.
• -Ти вивчила вірш з літератури?
• - Навіть не читала.
• - Як так можна, айяйяй.
• - Я теж не читала.
• Дівчата голосно засміялись та навіть не помітили, що за одною із них спостерігає один парубок.
• ...
• - Добрий день, діти.
• - Сьогодні ми пишемо контрольну роботу.
• - Всі завдання ми опрацьовували, нічого нового не побачите. Це стосується тих, хто мене слухав.
• Вчителька української мови ходила між рядами та розкладала листочки з завданнями. По класу пройшовся невдоволений шепіт, нічого про контрольну нам не казали. Я голосно видихнула та прийнялася читати завдання.
• - Пссс.
• Хтось торкнувся моєї спини ручкою ззаду.
• Я повернулася і здивовано подивилася на нього. На новенького.
• - Що тобі треба?
• - Що в першому.
• - Г .
• - Дякую.
• - Мені не тяжко.
• - Тоді скажи , що в другому?
• - В другому А , в третьому Б, мені продовжувати?
• - Було б дуже добре.
• ...
• Я цілий день ловила погляд Ярослава. А він нічого такий. Його блакитні очі зводять мене з розуму , так само як і його накачана спина. Тільки через декілька днів я зрозуміла, що вже сама повертаюсь до нього, бо хочу його бачити. 
• Мені дуже приємна його увага. Деколи на уроках я йому допомагаю , а на перервах він спілкується зі мною та класом. Одне , що мене бентежить це те , що він надає увагу всім дівчатам. Я не розумію, подобаюся я йому чи ні. Щоразу, коли ми спілкувалися , метелики в животі виробляли нову дозу дофаміну , але коли він вів бесіду з іншими дівчатами мої мелелики виробляли гнів та ревнощі. Ярославе, зупинись, перестань зводити мене з розуму. Щоночі в моїх снах твої яскраво-блакитні очі. Та що там сон! Мені варто закрити очі , як я бачу тебе. Мені цікаво, він відчуває до мене те , що я відчуваю?