Глава 32

Активна робота переходу до світу Морія продовжувалась довго, поки розібрались хто правий, а хто ні, поки коронували нового правителя, бігали маги туди-сюди досить часто.
Ми ж паралельно займались відновленням роботи трактиру, штаб вже зняли і потрібно було налагоджувати роботу. Ми перенесли і віддали Орисі Ольвію, довелось з дівчинкою ще кілька сумок з іграшками і одягом переносити. Всіх здивував один з магів-бойовиків, що чергували біля порталу. Хлопчина був людиною з Фалькону, техномагічного, енергетично стабільного світу, він заявив командиру своєї групи, що залишається в Морії. Коли в бойовика почали цікавитись причинами, він просто підійшов до Орисі, яка з Ольвією на руках стояла недалеко і з явним хвилюванням прислухалася до розмови, і обійняв її. Виявилось дівчина носила вартовим біля порталу їжу і розговорилась з Маркусом про магію, він показав їй як працювати з стабілізатором і був зачарований активною зацікавленістю та бажанням навчатись симпатичної дівчини, так вийшло що і Орисі маг дуже сподобався. Хлопець попросив через тиждень переправити їх втрьох на Фалькон на пару днів, щоб він міг познайомити дівчат зі своїми батьками і забрати деякі речі, а потім повернути назад, я звісно погодилась щиро радіючи за подругу.

В трактирі техномаги з світу Неба налагодили систему роботи ванних кімнат, встановили світильники-кристали, розмістили кристали холоду та пустелі в підвалі, магічна енергія для роботи всіх цих магоприладів подавалась через величезний вирівнювач та стандартний стабілізатор потоку. Ми ж розмістили на кухні безліч приладів з нашого світу, які могли б полегшити роботу працюючи без електрики, притягнули такі агрегати як м’ясорубка, терки, ручні сучасні жорнова для перетирання зерна та спецій, машинку для видавлювання соку, шампура, набори столових приборів з різними товкмачками та ківшиками, навіть ліхтарики на сонячних батарейках принесли, щоб можна було за територією дому використовувати; всім цим ми навчили користуватись і Орисю і домових. Також для домовуш ми принесли механічну швейну машинку з великим набором різнокольорових ниток та ґудзиків, чим дуже порадували їх.

Чародії налагодили роботу захисного контуру, тепер той не лише пропускав тих в кого не має злих помислів щодо господарів трактиру, але й заморожував тих хто був в середині, якщо вони починали становити для когось в домі небезпеку. Також аналогічний захисний контур поставили й в домі Орисі. Маркус сказав, що з часом проведе підземний тунель між домом та трактиром і зробить з підвалу останнього ще й потаємний вихід до лісу, оскільки вважає, що його дівчата мають бути захищеними і впевненими в завтрашньому дні, а то хто зна які ще церковники чи ще хто такого типу може з'явитися.

Прибули архітектори для побудови першої школи магії, налагоджувалось виробництво стабілізаторів, почались агітаційні навчання магії з технікою безпеки використання по містах, потім групи планували проїхатись селами. Проводились переговори з правителями сусідніх держав, ті не так притисняли обдарованих, але теж тримали магічні практики під забороною, і коли дізнались про безпечну можливість використовувати енергію та розвиватись, самі активно направили посольства до молодого короля, а який ажіотаж викликала побудова школи магії, ще й з можливістю отримати в викладачі запрошених спеціалістів з сусідніх світів, навіть передати важко.

Одного разу забрали Орисю з її нареченим та Ольвією для перенесення на Фалькон, ми все рідше переходили в світ Морія, частіше займаючись тренуваннями та подорожуючи по території переходу між світами.

- Іріє, Георг, ми хотіли б запросити вас відвідати Фалькон разом з нами, - почав Маркус, - я пам’ятаю, що якось ви казали, що ніколи не були там

- О, можна й сходити, а ви довго плануєте бути в гостях, здається ти раніше казав про кілька днів?

- Так, не більше, хочеться познайомити наречену та нашу Ольвію з батьками, вони також будуть раді бачити і наших друзів, вони дуже позитивні і відкриті люди, щиро радіють гостям; також хочеться взяти деякі свої речі в Морію та дещо купити.

- Добре, дайте нам тоді трохи часу перевдягнутися і вирушимо.

Поки ми збирались, Орися з Маркусем прогулювались берегом озера, а мала Ольвія гралась з скелегризом.

Ми пам’ятали, що світ Маркуса техномагічний і він казав, що живе в місті, тому ми взяли в подарунок його батькам домашні джеми з смородини та малини і свіжі ягоди. До порталу прийшли швидко. Після переносу перед нами постала неймовірно фантастична картина міста, наче з якоїсь книги фантастів з Землі про далеке майбутнє.

Перехід знаходився на невеличкому пагорбі, який було накрито прозорою напівсферою, вона пропускала повітря та сонячні промені, але ізолювала від зовнішніх звуків. Нас привітав високий юнак в комбінезоні і ввічливо поцікавився хто ми і яка ціль нашого візиту, ми назвались, хлопчина шанобливо вклонився і зробив запис на планшеті. Потім провів нас через арку, яка засвітилась зеленим.

- Це для зчитування аури, всім хто прибуває на Фалькон потрібно пройти таку процедуру, - наче вибачаючись пояснив Маркус, - це необхідно щоб легко можна було знайти гостя, якщо з ним, або ж через нього, щось станеться. Всі аури унікальні, як відбитки пальців, тому при перевірці зчитувачем потім легко визначити де знаходиться людина.

В небі над містом постійно рухався різноманітний транспорт, він знаходився на різних рівнях і наш гід пояснив, що все визначається не лише напрямками руху повітроплаваючих машин, але й його типом, тобто враховувалось перевозить ця техніка вантажі, такі масивними китами пливли майже над самою поверхнею, є особистим транспортом, таким надавалось багато рівнів в середині повітряного простору, чи може це громадський транспорт, такі відповідно переміщались вгорі між спеціальними зупинками-платформами в структурі будівель, що височіли навколо. Якщо дивитись з самого низу - здавалось, що будинки розривають небо, протинаючи легковажні хмари, що трапились їм дорогою у височінь.