Передмова

Тринадцять років тому в світі Морія…

Взимку рано темніє, двері храму Церкви Світла було причинено через негоду, на вулиці вітер злим вовком виводив свою страшну пісню. Служитель церкви Потирій стояв навколішки біля вівтаря та пошепки читав молитву до Сил Світла та Рівноваги.

Храм в цьому світі оберігав природу, людину та підтримував прояви магії, хоча в проповідях священники завжди нагадували про обережність в її застосуванні, оскільки їх світ був перенасичений магічною енергією і вона в своїх хаотичних завихреннях легко виходила з-під контролю, могла навіть причинити шкоду недосвідченому чародію та його оточенню, але церковники вірили, що все що дано Природою та Вищими Світлими Силами має гармонійно поєднуватися і слугувати для розвитку людини.

Тут різкий порив вітру відчинив двері і всі свічки біля підніжжя Каменя Рівноваги, що знаходився за вівтарем, різко згасли. Потирій почав виводити правою рукою захисні кола біля голови та сонячного сплетіння, що мали б відвадити Темряву та Зло. Серед завивання вітру в храмі почувся тихий хриплий сміх і гучний голос звернувся до служителя церкви:

- Потирій, ти зараз закликав Сили допомогти цьому світові, щоб вони оберігали природу та людей, але це неможливо в таких хаотичних проявах магії і з слабкими правителями, що не розуміючи її суті підтримують руйнування, що чинять недосвідчені чародії.

- Але що ж робити, як всіх захистити, - тремтячими від холоду та страху губами запитав священнослужитель.

- Потрібно бути сильним і взяти все в свої руки! Я теж є частиною тієї Сили до якої ви, мої діти, звертаєтесь у своїх молитвах, я - її зворотній бік, частина Рівноваги, без мене не може існувати світ.

Зляканий Потирій навколішки почав заповзати за вівтар, він зрозумів, що оборотна сторона Світла це Темрява, вона дійсно є невід’ємною частиною існування Гармонії та Рівноваги світів, але вона несе в собі розруху, хаос та розбрат, не можна піддаватись цьому голосу та слухати його оманливі одкровення.

- Не бійся, дитя моє, я не чинитиму зла, я хочу допомогти, ми з Світлом дійсно є одним цілим, я хочу врятувати людей, але для цього потрібно змінити звичні устої в цьому світі і поглинути в мій внутрішній Хаос цю розрізнену магічну енергію, коли ми це зробимо прийде спокій та гармонія, - голос став тихим та спокійним, наче шепіт вітру в польовій траві, відчуття вірності його слів міцнішало, суть сказаного проникала в саме серце… і Потирій здався, пустив темряву в свою душу.

Темні сили возвели простого тихого священнослужителя на посаду Голови церковного синоду Церкви Світла дуже швидко, потім почали змінюватись прописні ритуали, темрява захоплювала обдарованих послідовників монахів. По містах та селах проповіді стали більш агресивними, направленими проти магії та короля.

Через певний час, в період незадоволень в столиці, тихо нашіптувала Темрява свої істини людям не лише в церквах, але й по домівках, трактирах та трактах. Молоді чародії незадоволені забороною вивчення магії вийшли на площу висловити свою думку щодо сучасної політики Церкви Світла і Темрява підсилила хаотичні потоки магії до руйнівного пориву, що знищив частину столиці разом з бунтарями. Це стало стартом для народного повстання проти короля, який і сам був сильним чародієм і підтримував обережні магічні практики, які вважав необхідними природніми процесами в житті людини.

В результаті всіх цих дій Потирій став новим правителем в королівстві, як верховний священнослужитель Церкви Світла.

- Бачиш, Потирію, все як ми хотіли, влада тепер в нас і ми змінимо цей світ, звернись до своїх пожирателів магії, вони пройшли достатню підготовку і вже зможуть проводити ритуали по знищенню хаосної енергії, що дестабілізує цей світ і шкодить існуванню природи та звичайних людей. Ми всіх врятуємо, я прийму в себе всю зайву магію, ми станемо сильнішими і настане спокій та гармонія, - тихенько нашіптувала Темрява своєму обранцю, а той все направляв та направляв нові загони карателів для винищення магів по містах та селах, наповнюючи сутність володаря своєї душі колосальною кількістю сили та знищуючи рівновагу в природі.