Розділ 12

— Мурчику, не мели дурниць, ніяке це не побачення! Таке вигадав! — обурююсь у слухавку, намагаючись перекричати його сміх. — Він мій начальник, а поцілунок був… експериментальним, більше схожим на нервовий зрив! Ясно тобі?

— Ой, щось мені підказує, що твій бос вже намилився експериментально тебе відшпекати. Якраз підігрієтесь на шоу. У нас у клубі, до речі, для особливо нетерплячих є окремі кімнати, — Мурчик начебто і жартує, але водночас його голос звучить майже сердито. — Я навіть можу тобі безкоштовно станцювати приватний танець, щоб вивести наміри твого Броніславовича на чисту воду. Якщо приревнує — значить, подруго, готуйся до бурхливого службового роману.

— А сам ти випадково не ревнуєш, га?

— А хіба мені щось світить? Ти мене вже давно в подружки записала, хоча чудово знаєш, як я до тебе ставлюся. …Гаразд, проїхали, — Мурчик в курсі, що це слизька тема, яка може поранити нас обох. Він має рацію, я записала його у френд зону і не хочу, щоб нашу дружбу зіпсував секс. Якось ми вже зробили подібну помилку. Добре, що вдалося все виправити. Як сказав тоді Мурчик «один раз не рахується». — Коротше, мала, я на тебе сьогодні чекаю. Впевнений, ти проведеш свій час незабутньо, — відключається, щоб не ляпнути зайвого, бо теж цінує наші стосунки.

  Цього вечора можна зробити макіяж яскравішим. Заради такого випадку я позичила у мами грошей і пів дня стирчала у спа салоні. Тепер моє волосся сяє, а шкіра на дотик ніжна і оксамитова наче попка немовляти. Якщо Броніславович доторкнеться… Та що ж таке коїться! Думки лише про нього!

— Я просто веду боса на екскурсію, — вимовляю, дивлячись на себе у дзеркало. Та себе не обдуриш, бо тут же згадується вчорашній поцілунок, і те, як палко мені відповідав цей синьоокий мушкетер. І як він потім на мене дивився… Поцілунок довелося перервати, а ось секс між нами незримо продовжувався. Добре, що у Броніславовича виникли невідкладні справи і після роботи додому я таки рвонула на таксі, яке він сам мені й викликав. Відбувається щось незрозуміле, мене затягує в безодню кольору його очей, я борсаюся, тому що завести інтрижку з начальником — це ж ідіотизм, але мене невблаганно затягує все глибше.

Малюю стрілки, наношу тіні, підкручую вії, а ось губи фарбувати не захотіла. А раптом… і цього разу захочеться експериментальних поцілунків.

— Ну, теоретично це ж можливо? — знову питаю у свого відображення. — Ще й як можливо! Ох, Христю, лякає твоє бажання повторити це божевілля, — відповідаю сама собі. Люблю міркувати вголос, в розумних дозах це на кшталт терапії.

На мені модні шорти, короткий топ і босоніжки на підборах, саме те для нічного клубу, довгі ноги і груди ефектно підкреслені. Волосся розпустила, жуйку про всяк випадок пожувала. Зібралася завчасно й виглядаю тепер як дурепа у вікно. Мама вже вляглася спати, їй не обов'язково знати, що її доня зібралася на чоловічий стриптиз, вона б не схвалила, у неї до цього «виду мистецтва» упереджене ставлення. Хоча їй теж не завадило б сходити розслабити чакри, бо після розлучення вона зовсім забила на своє особисте життя.

Впізнавши у світлі ліхтаря машину генерального, хапаю сумочку і, тихенько прикриваючи за собою двері, випурхую надвір. Не здрейфив, приїхав все ж таки. О-о-о, це жесть! Іду з босом на стриптиз-шоу! Мені самій досі не віриться!

— Доброго вечора, — застрибую на переднє сидіння і в салоні авто відразу змішуються ноти його та моїх парфумів, а також іскри, хімія, тяжіння, напруга. І хвилини не минуло, а я вже відчуваю цей вибухонебезпечний коктейль. — Ну, хоч сьогодні не будете чіплятися до дрес-коду, — встигаю оцінити його прикид. Незвично бачити його без костюма та краватки. У футболці та брендових джинсах він навіть виглядає молодшим.

— Привіт, вреднюго. Я такий гоноровий хлопець, що мене все одно плющить від бажання тебе критикувати, — посміхаючись, заводить машину.

— Що вам знову не подобається? — я не налаштована з ним сперечатися принаймні сьогодні, але вже добре знаю, як швидко Броніславович може зіпсувати настрій.

— Проблема, Леопольдівно, в тому, що те, як ти вирядилася, сподобається багатьом чоловікам, — кидає у відповідь, і я вважаю, що із вуст броненосця це майже комплімент.

— І що в цьому поганого? — Недбало знизую плечима. — Кожній дівчині хочеться бути сексі, привертати погляди, подобатися собі та оточуючим.

— Наприклад, якби ти була моєю дівчиною, мені б не хотілося, щоб за твої затверділі соски чіплялися чоловічі погляди, — от вміє бовкнути і миттєво увігнати мене в ступор.

— Який же ви консервативний, Ярославе Броніславовичу. Дякувати богу, я не ваша дівчина. І якщо мої горошинки вас так нервують — не дивіться. До того ж, коли жінки йдуть до нічного клубу на чоловічий стриптиз, вони не одягають ліфчики – вони беруть їх із собою, щоб розмахувати під час шоу, якщо чоловічий еротичний танець викликає екстаз. До речі, у мене в сумочці також є ажурний бюстик. Буде один на двох, дам вам помахати, якщо емоції накриють.

— Як же іноді мені хочеться тебе... прибити, — хмикаючи, броненосець міцніше стискає кермо. Жовна ходором, очі примружив. — Цього вечора можеш мені не «викати». Інакше у нічному клубі це виглядатиме дивно.

— О, бос дозволив мені «тикати», — заливаюсь дурнуватим сміхом. — Зватиму тебе Яриком. Шкода, що ти за кермом. Так би ми з тобою ще й на брудершафт випили, — казати йому «ти» для мене взагалі якийсь екстрим, аж мурашки побігли шкірою.

— Мені нічого не заважає залишити машину біля клубу. Тож кілька коктейлів я можу собі дозволити. Звісно, якщо ти будеш слухняною дівчинкою, — відповідає вкрадливим тоном, у якому так і випирає промовистий натяк.

Отакої! Отже, це буде вечір витівок, пустощів та непередбачених наслідків, бо слухняною я сьогодні бути точно не збиралася…