01. Нібананія. Аудит

Якщо подивитися на Всесвіт з точки зору чистої інженерії, двостатеве розмноження Землі - це суцільне непорозуміння та марнотратство ресурсів.

Посудіть самі: щоб створити нове життя, землянам потрібно знайти пару, сподобатися їй, пройти через серію сумнівних побачень, квіти, ресторани, знайомство з батьками, спільний побут і цілий спектр почуттів - від метеликів у животі до взаємного блокування у соцмережах. І це лише для того, щоб обмінятися половиною генетичного коду!

На Землі, звісно, є розумніші види. Бактерії просто діляться навпіл, коли нудно. Гідри вирощують дітей на боці, як додаткову нирку. А деякі види ящірок взагалі викреслили самців з еволюції за непотрібністю і мільйони років живуть у суцільному жіночому колективі.

Мешканки планети Нібананія пішли ще далі. Вони довели безстатеве відтворення до абсолютного технологічного ідеалу. Всі проблеми з пошуком «тої самої половинки» вони замінили на зручний термінал Біо-Матриці. Ніяких сварок, ніякої зради, ніяких сліз під сумну музику і головне - жодних чоловіків.

Суспільство працювало як годинник. Бездоганно, стерильно і передбачувано.

Аж поки на цій ідеальній планеті не з'явився звичайний землянин. У м'ятому діловому костюмі, з краваткою набік і біологічним арсеналом, про який місцеві вчені читали лише у списках заборонених біологічних аномалій.

* * *

Головне світило Нібананії, біло-блакитний гігант - повільно піднімалося над кришталевими шпилями веж Біо-Матриці. Його промені прорізали стерильне, позбавлене найменшого пилу повітря, заливаючи верхню терасу м'яким ультрафіолетовим теплом.

Екса-4 сиділа у центрі монолітної білої платформи, схрестивши довгі стрункі ноги. Її постать у червоному обтислому комбінезоні залишалася абсолютно нерухомою. Для будь-якого землянина це виглядало б як глибока духовна практика чи витончена східна медитація. Але для мешканки Нібананії це була суто прагматична, регламентована процедура: дефрагментація біоритмів та фотосинтетичне перезарядження.

Її гладка, смарагдово-зелена шкіра м'яко вбирала світловий потік. Золотаві мигдалеподібні очі були заплющені, а в голові прокручувалися тисячі рядків аналітичних даних за минулі години. Жодної тривоги. Жодних сумнівів чи хаотичних думок. Ніякого біологічного шуму, який на інших примітивних планетах чомусь називають «почуттями».

На її шиї, у такт рідкому і глибокому серцебиттю, плавно пульсував трикутний кулон із блакитного мінералу. Пристрій зчитував температурні коливання, перетворював сонячний спектр на чисту енергію і ледь чутним, майже ультразвуковим гудінням сигналізував про ідеальний стан організму.

- Показники відновлення: дев'яносто дев'ять і вісім десятих відсотка, - пролунав у її свідомості рівний синтетичний голос кулона. - Рівень токсинів: нуль. Емоційні коливання: відсутні. Стабільність матричного коду: абсолютна.

Екса-4 повільно видихнула і відкрила очі. Навколо неї простягався бездоганний, розрахований до мікрона світ. Ніякого хаосу, ніякої випадковості. Кожна дочка Матриці знає своє призначення, кожен день розписаний до секунди, а нові покоління народжуються у сухій, математично вивіреній тиші інкубаторів.

Вона підвела підборіддя, підставляючи витончену шию під тепло від небесного світила. Всесвіт був логічним, передбачуваним і досконалим.

Вона й гадки не мала, що прямо зараз, лише за кілька метрів від її ідеальної платформи, сама тканина простору дасть локальний збій. Що стерильне повітря Нібананії розірве спалах міжвимірного порталу і з порожнечі, просто з повітря, на її поверхню гупнеться істота в м'ятому діловому костюмі, зі збитою набік краваткою, шкіряним дипломатом у руках та повним комплектом неконтрольованих земних гормонів.

* * *

Простір тріснув із сухим електричним клацанням, і повітря здригнулося від різкого перепаду тиску, ніби крізь терасу пролетіла невидима вибухова хвиля. Потім міжвимірний портал згорнувся з сухим тріском, залишивши після себе їдкий шар озону, виразний аромат офісної кави та легкий шлейф чоловічого дезодоранту.

Трикутний кулон на шиї Екси-4 миттєво втратив свій спокійний блакитний колір. Він спалахнув пульсуючим багряним світлом і видав серію істеричних, майже ультразвукових писків.

- Увага! Критична аномалія простору! - заверещав синтетичний голос кулона. - Виявлено об'єкт неідентифікованої біологічної структури! Рівень тестостерону - зашкалює! Рівень адреналіну - критичний! Виявлено чужорідні органічні сполуки!

На білосніжній монолітній підлозі, розпластавшись як морська зірка, лежав чоловік. Його шкіряний дипломат відлетів убік, розкрився і виплюнув на стерильну поверхню пару папок із фінансовими звітами. Сам чоловік перевернувся на спину і провів долонею по обличчю, зсунувши і без того збиту набік краватку остаточно за вухо.

- Сука... - видихнув він, примружившись від сліпучого біло-блакитного сонця Нібананії.

Екса-4 повільно піднялася з медитативної пози. Вона не виявила жодної паніки - її біо-коди просто не містили програми «переляку». Вона зробила один м'який, безшумний крок уперед. Її золотаві мигдалеподібні очі звузилися до вузьких щілин, детально скануючи анатомію прибульця: дві кінцівки зверху, дві знизу, волосяний покрив лише на вершині черепа та дивний, абсолютно нераціональний вузол із тканини на шиї.

Кулон на її шиї вібрував усе лютіше.

- Загроза біологічного хаосу! Об'єкт містить понад три мільярди незареєстрованих активних клітин! Рекомендується негайна дезінфекція!

Екса-4 зупинилася за півтора метра від істоти, нахилила гладку зелену голову набік і промовила своїм ідеально рівним голосом, який для землянина нагадував дзюркотіння прозорого гірського джерела.

- Невідомий біологічний об'єкт. Назви свій код ідентифікатора та номер секції Біо-Матриці, до якої тебе приписано. І негайно поясни, чому твій ідентифікатор на шиї має такий неестетичний вигляд?