Я просто кайфую від життя...

Навіть твоя власна пітьма, не заважає отримувати максимальне задоволення від життя і насолоджуватися ним. Планувати і мріяти. Кохати і ненавидити. Ти просто проживаєш його по максимуму не залежно від тієї ситуації, яка тебе оточує. 

Бути емпатом у наш час, це як прокляття від якого ти не можеш втекти. Але за допомогою тих емоцій, які тебе переповнюють ти відчуваєш цей світ інакше і за допомогою цього ти стараєшся кайфувати від життя та насолоджуватися ним. Не дивлячись на все, що відбувається навколи, ти стараєшся ловити момент і отмувати все по максимуму від життя. 

Все те, що мене оточує або все те, що я зараз стараюся створювати - приносить мені задоволення і стараюся цим насолоджуватися. Я така людина, яка старається брати все по максимуму від життя і проживати всі емоції, які мене переповнють. Важливою мою рисою є те, що стараюся жити по принципу "Живемо один раз", "Беремо і робимо" або я чогось не вмію, то стараюся це зробити. Тобто, хочу сказати, що я зараз перебуваю на тому етапі свого життя, коли в тебе є купа можливостей і ти знаходишся в такому віці, коли тебе переповнюють перспективи і жага до чогось нового. У дорослому віці можу собі дозволити зробити те, що не дозволяли зробити у підлітковому віці і розумію, чому здебільшого вони були потрібні. Також не дивлячись на те, що більшу частину мого часу забирає робота, то навіть після неї стараюся хоч якось приділяти собі увагу та роботи те, що приносить мені насолоду. 

До чого я це веду. Зараз я знаходжуся в тому віці, коли тебе переповнює купа емоцій і ти починаєш пізнавати доросле життя. І ти починаєш розуміти і усвідомлювати багато різних речей, накбираєшся життєвого та професійного досвіду. Коли ти живеш в такий специфічний час, коли і досі суспільство старається навішувати на тебе якісь ярлики і щось подібне. Раніше, я могла якось відреагувати на це, але зараз мені стало абсолютно байдуже на те, що скажуть люди. Бо ми живемо в той час, що молоді стає абстолютно байдуже на такі стереотипи, які були у більш старшого покоління і вони потроху від цього відходять. У мене це також присутнє, бо я розумію одну річ - я і є творцем свого життя і мені вирішувати як жити та що робити, бо несу абсолютну відповідальність за свої дії, слова, вчинки і т.д. Якщо вирішила зробити пірсу, то це свідомий вибір дорослої людини, яка несе відповідальність за свою дію або якщо мені захочеться зробити тату чи впровадити будь-яку іншу зміну у своїй зовнішності. То це суто буде свідомий і обдуманий вибір дорослої людини. І я знатиму, що це рішення було обдумане багато разів. 

Отже, я частково відступила від основної своєї думки про розповідь про те, чому ж я кайфую від життя. Хочу сказати, що це також залежить від виховання і середовища в якому ти ріс та знаходився. Можу сказати, що у мене була не ідеальна сім'я. Проте, моя мама робила все, щоб її дитина по максимуму могла побачити цей світ і старалася зі мною їздити то на море, то в Київ і з дитинства старалася мене часто возити у Харків, щоб могла соціалізуватися, розширити свій світогляд та побачити щось нове, окрім села в якому я тоді жила. Також активну участь у цьому брали як і тітка з дядьком, так і бабуся з дідусем. Також тут не обійшлося і без шкільних поїздок. Тому це могло якось вплинути на те, що у мене є багато цілей та бажання дізнаватися щось нове і не стояти на одному місці. 

Можу додати те, що я сама по собі інтроверт і мені не важко насолоджуватися життям на самоті чи проводити час в полній самотності. І так мені не буде нудно чи щось в цьому роді, бо я завжди знайду чим себе зайняти і просто буду кайфувати від життя. Ще я також творча натура і дуже добре відчуваю все, тому це також може впливати на моє внутрішнє сприйняття.

Тому хочу сказати, що не дивлячись на те, що зараз відбувається в нашій країні і нашому житті - я завжди знаходитиму той промінчик світла, який дозволить мені пос максимуму відчути цей світ. Можу сказати те, що я сама по собі відчуваю те, що з кожним разом росту, змінююся і в мені відбувається купа різних змін та процесів за якими я інколи не встигаю. Тобто, я маю на увазі, що в мені відбуваються зміни як на біологічному рівні, так і на психічному рівні, так і на соціальному рівні, що ти просто не встигаєш це переварювати, адаптуватися та інколи ти просто не розумієш, що з тобою відбувається, бо ти просто не можеш підібрати слів і описати те, що з тобою в даний момент відбувається. Тому залишаються лише емоції та відчуття і  те, як ти це все проживаєш. 

Отже, підсумовуючи все вище сказане, можу сказати одну річ. Коли ти дійсно чогось хочеш, то будеш до цього йти і втілюватимеш всі свої задуми про які ти нікому не будеш розповідати. У мене зараз відбувається такий період. Є речі про які я говорі, а є речі про які я замовчую і тримаю в собі. Тому в когось може скластися таке враження, що я замкнута в собі і зтримана. Хоча в певній мірі воно так і є, проте я сама вирішую якою мені бути в тій чи іншій ситуації. Ти по факту підлаштовуєшся або адаптуєшся під різні ситуації і тому у більшості може скластися різне враження про тебе. 

Я могла б багато чого ще розповісти в цьому розділі, але гадаю що в інших частинах також буду зачипати інші якісь питання, ситуації або події про які мені б хотілося розповісти чи поділитися.