Мій морально-психологічний стан після закінчення довготривалих стосунків

Отже, можу поділитися декількома інсайтами щодо мого ментального стану після завершення довготривалих стосунків. 

Почну з того, що перший тиждень-два трохи було важкувато прийняти той факт, що ви не разом і було якесь мінімальне бажання піти на якісь поступки. Але в той момент я старалася критично мислити і усвідомлювала те, що якщо я зараз знову пробачу цю людину. Якщо точніше сказати - якщо я пробачу його фігові вчинки, то це буде якесь замкнуте коло де: будуть постійні зради та непорозуміння, брехня, неповага і т.д.

Але згодом, коли ти починаєш відчувати себе набагато краще і за довгий час ти нарешті починаєш думати за себе, втілюєш всі свої бажанки в реальність, менше хвилюєшся по дрібницях. Також у мене з'явилося багато позитивних емоцій і почуттів, ще додався той внутрішній спокій якого мені так не вистачало. Додам, що у мене почалися в певній мірі кардинальні зміни у житті. Тобто, я почала доглядати за собою: за довгий час паузи вирішила знову ходити на манік, по настрою і часу можу робити легкий макіяж (але не на постійній основі), у моєму гардеробі з'явилося декілька яскравих речей. Найближчим часом планую або оновити гардероб, або хочу змінити трохи свій імідж чи шось в цьому роді. Можна зробити висновок, що після розриву мій фокус уваги пішов на саму себе і тепер я задовільняю всі свої дівочі потреби та бажанки, які не задовільнялися в стосунках через те, що ти постійно сюсюкалася з колишнім і старалася якось його чи тр змінити, чи то вирішити всі його проблеми які він сам не бажав вирішувати. Я не знаю як це явище назвати. Одним словом у наших стосунках чоловіком була я, а не він. Тому все це виглядало не дуже прикольно. Тому я не жалкую, що вирішила завершити дані стосунки.

З часом я почала комунікувати з іншими чоловіками і серед багатьох знайшовся той, поруч з яким я відчуваю себе щасливою та можу бути ніжною і жіночною. Також у нас з цією людиною зайшли розмови про спільне майбутнє та створення сім'ї. Але в процесі ми обговорюємо дані питання, спільні плани на життя і т.д. Ви у мене спитаєте, чому я так швидко уввійшла в нові стосунки через такий короткий термін. Чи не страждала я через колишнього і тому подібні питання. Можу дати одну коротку відповідь: я вже пройшла той етап в соєму житті у підлітковому віці, коли ти страждаєш через невзаємне кохання та колишнього. Але зараз в дорослому віці я розумію, що треба вміти вчасно відпускати людей і не зациклюватися на чомусь поганому. Тобто хочу сказати, що якщо вам і треба було розійтися, то значить так треба і доля колись вас знову зведе разом чи щось в цьому роді. Просто я розумію те, що якщо людина дійсно б кохала тебе, то вона не робила б такі речі по типу, як зрада, не брехала тобі, пробувала б знаходити якийсь компроміс, старалася якось стобою розмовляти як дорослий чоловік. Але вона цього не робила, а зайняла якусь цікаву як на мене позацію (точно не буду це описувати, бо я не психолог і не можу точно щось сказати з цього привод щоб нікого не вводити в оману). Тому все так вийшло, але я надіюся і сподіваюся що в найближчому майбутньому я матиму гарні стосунки, які закінчуться хеппі ендом та чимось неймовірним.