Твоє життя без токсік оточення

Раніше у мене було достатнє велике коло спілкування та подруги з якими ми спілкувалися. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, то це коло спілкування зменшилося і кількість подруг також зменшилася. З часом моє спілкування обмежувалося тільки інтернет-знайомствами; подругами, які проживали в моємо населеному пункті та старими знайомими. Але підсвідомо я розуміла, що з деякими подругами у спілкуванні та дружбі пішла тріщина і у нас були певні розбіжності, які з часом могли згладжуватися до певного моменту. 

У далекому 2023 році, а саме в серпні місяці, коли я почала спілкуватися та будувати стосунки з  моїм хлопцем - наше спілкування з деякими подругами почало віддалятися, в додачу ми в той період почали спілкуватися з декількома нашими знайомими і це спілкування тоді перейшло у таку собі дружбу. Саме тоді я почала помічати, що ці подружки почали вибудовувати хорошу дружбу між собою, при цьому забуваючи про моє існування. Якщо чесно, то мені в принципі тоді було абсолютно пофіг, бо моя увага була прикута навчанню в двох навчальних закладах та стосункам з хлопцем + у мене була подруга з якою ми дружимо з самого дитинства. Правда в той момент мені була максимально незрозуміла їхня поведінка, ну і зараз я не розумію, що стало причиною такої їхньої поведінки. Хоча я їм нічого поганого не робила, можливо в один момент їм перейшла дорогу або щось сказала, що вони на мене так сильно образилися, що всюди позаблокували і навіть не віталися (я мовчу про спікування). Зараз я опускаю той факт, що почало відбуватися в період з травня 2024 по листопад 2024 року і як одна з моїх колишніх подруг цькувала своїх подружок на мене. 

Я це все веду до того, що коли я перестала спілкуватися з цими подружками, то якість мого життя трохи покращилося. В якийсь момент я помітила, що після припинення нашого спілкування у мене з`явилося якесь відчуття полегшення/наче впав камінь з душі та зникли якісь сітки, які постійно тебе зв`зували/тримали і не давали тобі рухатися далі. Ще ваша дружба трималася на ситуації, яка сталася багато років тому, але це зовсім інша історія. В певній мірі мені хотілося з цими людьми припинити спілкування, бо з часом мої погляди змінювалися і по відтуттям я усвідомлювала що ми різні, але і надалі продовжувала з ними дружити/спілкуватися (розуміла, що ще не час припиняти це спілкування). В процесі нашого спілкування та дружби я постійно помічала в них таку тенденцію - постійно бути не задоволеними собою та постійне зациклення на чомусь. Ще мене більше добивало те, що у них була якась невизначеність поглядів і вони старалися постійно всидітися на двох стільцях.

Проте після всього, що сталося між нами - у мене вистачило розуму та певних якостей, щоб відпустити всі образи, непорозуміння та все інше. Тобто, я не тримаю на них зла і розумію, що треба відпускати весь негатив та людей, які немають нічого спільного з ідеєю, час якою настав.