21

Естель

Можливо, я шкодуватиму про цей вчинок усе своє життя. А, може, після цієї афери моє життя виявиться дуже коротким і нещасним, але вчинити по-іншому в той момент я не могла…

Я міркувала так: по-перше, мені треба втекти від дядька з тіткою, які мають намір забрати мене зі столиці та видати заміж. Значить, мені потрібен хтось, хто має титул вище за графський, і достатній вплив, щоб родичі навіть думати припинили про те, щоб заявити на мене до суду. По-друге, у мене немає грошей, а отже, необхідно знайти, в кого мені пожити і як заробити, хоча б на перший час. По-третє, в грудях палала жага помсти. Батько, звичайно, завжди казав мені, що мститися погано, це призведе лише до примноження зла у світі, але в цьому випадку я була у відчаї, і мені здавалося, що весь світ загруз у болоті суцільного зла, і від моєї краплі нічого не зміниться. Хотілося помститися Ванессі та першому інстигатору, а тому план здавався мені ідеальним: я заміню Ванессу собою на весіллі імперського обвинувача!

Я зможу виправити ім'я Ванесси на своє. Потім підстережу наречену у спеціальній кімнаті, відправлю подрімати на кілька годин, а сама вийду до вівтаря у її сукні. Навколо весілля першого інстигатора та його самого стільки галасу, що тільки ідіот не зрозумів би того, що всі  тільки й чекають, коли Алазар оступиться, щоб повалити його на землю, забити камінням і роздерти на шматки, а тому скандал під час церемонії - це зовсім не те, що потрібне герцогу Хеланду. Крім того, Алазар має високий статус у суспільстві, у нього обов'язково є шлюбний контракт, до якого я теж маю дістатися. І я не сумніваюся, що лялечка Ванесса виписала собі пристойну купку відступних у разі розлучення.

Жити довге та щасливе життя з Алазаром я не збираюся, а отже, зможу отримати гроші при розлученні. Ну, а щоб це розлучення пройшло тихо-мирно, і про нього взагалі ніхто не дізнався, герцогу доведеться допомогти мені відновитися в академії або ж придумати якийсь інший спосіб задобрити мене.

Дороги назад не було, тому я засукала рукави, тремтячими пальцями стягнула з рук рукавички та взялася за здійснення свого плану.

І ось тепер я стояла в білому дорогому платті навпроти герцога Хеланда, тримала в руках милий букет нареченої, і радісно посміхалася прямо в сапфірові очі. У душі танцювала і звивалась зловтіха, через що мої очі, мабуть, сяяли.

У мене все вийшло!

Жрець сказав завершальні слова, зовсім нічого не запідозривши, і після них пролунали стримані овації. Я кинула в зал швидкоплинний погляд, і мені здалося, що в одних очах все ж таки відбилося здивування. По спині пробіг холодок, виводячи мене зі стану ейфорії та повертаючи в реальність. Невже хтось все ж знав про особистість нареченої герцога?! О, ні, це може загрожувати неприємностями!

Але викривальних криків я не дочекалася. Герцог подав мені руку, а гості почали підійматися зі своїх місць, збираючись пройти за нареченими в особняк, де все було підготовлено до урочистостей. Алазар так стиснув мої пальці, що я подумки з ними попрощалася і відчула тепло його шкіри навіть через тканину рукавичок. Носа торкнувся запах чоловічого парфуму і я мимоволі зморщила носик: надто задушливий та нудний аромат.

- Як ти посміла? - губи першого інстигатора ледь ворухнулися, змусивши мене вразитись його навичкам черевомовлення. Повернулась до нього і посміхнулася, продовжуючи для публіки вдавати із себе найщасливішу наречену на весь Дарктаол, і видавила крізь посмішку:

- Так само як ти посмів вплинути на ректора.

- Це помста? Як низько.

- Низько? - я змахнула віями та подалася ближче до чоловіка, ніби збиралася цмокнути його в щоку, але лише повідомила цьому нахабі: - Не набагато нижче, ніж псувати життя сироті, користуючись своїм становищем, тільки для егоїстичної нареченої.

Після цього я відсахнулася і пішла далі, поки ошелешений лорд намагався відновити дихання.

- Де Ванесса? - знову зашепотів він, коли я зацікавлено роздивлялася його особняк. «Живеться, як варенику в маслі», - майнула в голові заздрісна думка. Навіть будинок мого покійного дідуся був набагато скромнішим, ніж столичне житло герцога.

- Втекла з коханцем, - відповіла з найчеснішим виразом обличчя. Про те, що лялечка разом з її батьками спокійно сплять у замкненій комірчині, де наречена чепурилася перед виходом до свого обранця, я, звичайно ж, розповідати не буду. За кілька годин вони прокинуться, піднімуть шум, їх випустять, а далі… вже клопіт герцога. Швидше за все, Ванесса влаштує скандал. Інстигатору буде забезпечена сварка з коханою, з пресою, з ошуканими гостями. Мені дістанеться роль задоволеного спостерігача. А потім буде розлучення, грошова компенсація колишній дружині та… подальше мене поки що мало хвилювало. Варто було зосередитися на теперішньому і не дозволити Алазару отямитися, тому я додала:

- Нессі сказала, що він кращий у ліжку, а це ні за які гроші не купиш. Попросила мене замінити її на весіллі та втекла геть, щасливо регочучи. Це ти довів її до такого стану?

У погляді герцога майнула така зловісна темрява, що я навсправжки почала побоюватися, що його очі почнуть поглинати світло, а можливо, й витягнуть мою душу.

- Не смішно, - процідив чоловік, свердлячи мене пронизливим поглядом, і мені справді стало не до сміху. Захотілося відбігти від інстигатора якомога далі, а краще кудись сховатися і відсидітися.

- Якщо станете мене бити, я влаштую гучну істерику, - промимрила я.

Алазар раптом здригнувся, здивовано кліпнув, ніби почув щось обурливе. Окинув мене гидливим поглядом і пирхнув:

- Робити мені нічого. Я одразу зверну тобі шию, - він озирнувся, спостерігаючи як гості підходять до столів із закусками, розмовляють між собою та зацікавлено косяться на молодят. Знову обернувшись до мене, герцог виніс вердикт: - До кінця святкування гратимеш роль, а після цього я тихо і мирно тебе придушу.

- Не вмієш ти домовлятися, - похитала головою, почуваючи себе трохи спокійніше поряд із розлюченим лакеті. - Після таких обіцянок я можу розпереживатися і вчинити якийсь гармидер. Ти ж не хочеш, щоб твоя наречена напилась і почала чіплятися до гостей?