Пролог

Естель

Кричати, що наречена, яка показала личко з-під щільної білої вуалі, зовсім не та, кого він мріяв побачити, було занадто пізно - минула більша частина церемонії. Тепер лишилася одна маленька деталь.

- Чи згодні ви, Алазар Хеланд, взяти за дружину Естель Руд?

Сапфірові очі готові були спопелити мене одним тільки поглядом. Але чи то перший інстигатор погано знався на спопелінні, чи в мене за останні роки до подібних поглядів виробився імунітет, та в результаті нічого не сталося. Я мило посміхалася, спостерігаючи як у красеня ледве дим з вух не повалив, варто було йому замість імені коханої нареченої почути моє.

- Я тебе знищу, - прошепотів він так тихо, що мені довелося прочитати цю палку обіцянку по губах, а потім голосніше додав: - Згоден.

Можу заприсягнутися, що чула, як скрипнули його зуби від люті.

Весілля було велике і пишне. Не менш як півтори сотні очей дивилися на те, як герцог Хеланд одружувався в головному храмі столиці. На лавках сиділи надто впливові аристократи, і вони зовсім не зрозуміли б скандалу, який міг статися просто зараз, якби Алазар підняв крик. Його посада і так тріщала під ним, як тонка гілка під вагою ведмедя, і дуже багато стерв’ятників чекали знизу на його падіння.

Тому, любий мій новоспечений чоловік, тримайтеся міцніше і посміхайтеся.

Аналогічне питання прозвучало у мій бік. Зобразивши на обличчі щастя простодушної дурепи, якою на думку Алазара я і була, відповіла голосно:

- Звичайно, згодна! - а потім, поплескавши довгими віями, прошепотіла, закохано дивлячись на чоловіка: - Я перетворю твоє життя на пекло.