1032. УДОСТОВЕРЕ́НИЕ — (посві́дчення); (по́свідка)

Тип розділу: 2

🔹 [Т⚠] — розщеплення з урахуванням норм і вживання.

☝ Ключова думка. Запам'ятайте!

☞ «Кожна посвідка є документом, але не кожне посвідчення є посвідкою.»

Вступ

Московське удостовере́ние поєднує два різні значення, які українська мова передає точніше.

Воно може означати:

дію — офіційне посвідчення, засвідчення певного факту;

документ, що підтверджує особу, статус чи певне право.

Українська мова теж використовує слово посвідчення у двох значеннях, проте поряд із ним існує окреме слово посвідка, яке означає лише певний вид офіційного документа.

Отже, вибір українського відповідника залежить від того, чи йдеться про юридичну дію, загальну назву документа, чи документ спеціального виду.

Таблиця відповідників 1032А

Табличне речення

московською

После нотариального удостоверения договора иностранец наконец получил удостоверение на постоянное проживание.

українською

Після нотаріального посвідчення договору іноземець нарешті отримав посвідку на постійне проживання.

Коментар до табличного речення

У цьому прикладі одним московським словом удостовере́ние передано два різні українські слова.

Нотаріальне посвідчення — це юридична дія.

Посвідка на проживання — це офіційний документ.

Саме тому український переклад точніше відображає зміст вислову.

✒ Особливості перекладу

Слово посвідчення в українській мові є ширшим за значенням.

Воно може означати:

юридичну дію;

офіційний документ.

Наприклад:

нотаріальне посвідчення договору;

посвідчення справжності підпису;

службове посвідчення;

водійське посвідчення;

пенсійне посвідчення.

Натомість посвідка означає лише документ.

Найчастіше це:

посвідка на проживання;

посвідка про відрядження;

медична посвідка.

☝ Увага

Не всі документи, які московською називаються удостоверение, українською слід перекладати словом посвідка.

Порівняймо:

✔ водійське посвідчення

✔ службове посвідчення

✔ пенсійне посвідчення

але:

✔ посвідка на проживання

✔ тимчасова посвідка

✔ посвідка про відрядження

Отже, посвідка має значно вужчу сферу вживання.

Пояснювальна примітка

Розділ логічно пов'язаний із двома іншими статтями словника.

У розділі 146. ЗАВЕРИТЬ показано, як українська мова розмежовує усне запевнення (запевнити) та офіційне засвідчення документа (завірити, засвідчити).

У розділі 775. СВИДЕ́ТЕЛЬСТВО показано різницю між свідоцтвом (офіційним документом) і свідченням (доказами, показаннями).

Розділ УДОСТОВЕРЕ́НИЕ доповнює цю систему, демонструючи, що українська мова окремо називає:

юридичну дію (посвідчення);

більшість офіційних документів (посвідчення);

окремі документи спеціального призначення (посвідка).

Порада

Якщо йдеться про офіційне оформлення чи засвідчення, найчастіше доречне слово посвідчення.

Якщо ж називається документ, що підтверджує спеціальний правовий статус або право особи, слід перевірити, чи нормативною є саме форма посвідка.

Літературний приклад

Українською

Охоронець на прохідній уважно перевірив моє водійське посвідчення, після чого оформив тимчасову посвідку про відрядження.

московською

Охранник на проходной внимательно проверил моё водительское удостоверение, после чего оформил временное командировочное удостоверение.

☝ Підсумок

Разом із розділами 146. ЗАВЕРИТЬ і 775. СВИДЕ́ТЕЛЬСТВО ця стаття показує послідовність української юридичної термінології.

Порівняймо:

посві́дчення — юридична дія або офіційний документ;

по́свідка — окремий вид офіційного документа;

свідо́цтво — документ, що підтверджує певний факт або право;

сві́дчення — доказ, підтвердження чи показання.

Отже, там, де московська мова нерідко використовує одне слово удостовере́ние, українська послідовно добирає окремий відповідник залежно від змісту. Саме така точність допомагає уникати двозначності та робить юридичне й офіційне мовлення значно виразнішим.