🔹 Тип розділу — 1
🔹 [Т] — розщеплення значення (точний вибір слова)
Московське увя́дший поєднує кілька значень, які українська мова передає різними прикметниками залежно від того, чи йдеться про рослини, красу й молодість або про людину, що втратила сили й здоров'я.
🔍 Вступ
Московське увя́дший означає як рослину, квітку чи листя, що втратили свіжість, так і людину, яка фізично або душевно виснажилася.
Українська мова послідовно розмежовує ці значення.
Основні відповідники:
зів'ялий — той, що втратив свіжість; засох (про рослини, квіти, листя), а також переносно — утратив красу, молодість, свіжість;
змарнілий — той, хто втратив сили, здоров'я, життєву енергію внаслідок хвороби, туги чи тяжких переживань.
Таке розмежування дає змогу точніше передавати зміст висловлювання.
✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання
Зів'ялий
Той, що утратив свіжість; засох (про рослини, квіти, листя).
Переносно — який утратив красу, молодість, свіжість, привабливість.
Приклади
зів'яла троянда;
зів'яле листя;
зів'ялий букет;
зів'яле обличчя;
зів'яла врода;
зів'яла молодість.
Змарнілий
Переносно.
Який утратив сили, здоров'я, життєву енергію; виснажився від хвороби, туги, тривоги або тяжких переживань.
Приклади
змарніла жінка;
змарнілий чоловік;
змарніле обличчя;
змарнілий від хвороби;
змарнілий від туги.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні
У першій частині речення зів'ялий стосується квітника, який утратив свіжість.
У другій — змарніла характеризує людину, виснажену багаторічним чеканням і душевними стражданнями.
Московське увя́дший охоплює обидва значення, тоді як українська мова розрізняє їх окремими словами.
✧ Сталі словосполуки
Зів'ялий
зів'яла квітка;
зів'ялий букет;
зів'яле листя;
зів'яла врода;
зів'яле обличчя;
зів'яла молодість.
Змарнілий
змарніла людина;
змарніла мати;
змарніле обличчя;
змарнілий від горя;
змарнілий від хвороби;
змарнілий від тривоги.
✍ Поради
✔ Якщо йдеться про рослини, квіти, листя або про втрату краси й молодості — уживайте зів'ялий.
✔ Якщо характеризується людина, яка втратила сили, здоров'я або життєву енергію, природним відповідником є змарнілий.
✔ Не варто механічно перекладати московське увя́дший одним українським словом — правильний відповідник визначає контекст.
⚠ Типові помилки
Не слід змішувати фізичне в'янення рослин і фізичне чи душевне виснаження людини.
Правильно:
зів'яла квітка;
зів'ялий букет;
змарніла мати;
змарніле обличчя після тяжкої хвороби.
У художньому мовленні зів'ялий може переноситися й на людину (наприклад, зів'яле обличчя, зів'яла врода), коли підкреслюється саме втрата молодості чи зовнішньої свіжості, а не фізичне виснаження.
📊 Порівняльна міні-таблиця 1015А

☝ Пояснювальна примітка
Українське зів'ялий є основним відповідником московського увя́дший у значенні рослин, квітів, листя, а також переносно — утраченої краси, молодості чи свіжості.
Якщо ж ідеться про людину, яка втратила сили, здоров'я або життєву енергію внаслідок хвороби чи тяжких переживань, природніше вживати змарнілий.
Форма зов'ялий також нормативна, однак у сучасній літературній мові трапляється значно рідше; основним сучасним відповідником залишається зів'ялий.
☝ Додаткова примітка
Розмежування зів'ялий і змарнілий відповідає системі українських дієслів в'янути — марніти та зів'янути — змарніти.
Докладніше див. розділи:
1014. УВЯДАТЬ;
1016. УВЯНУТЬ;
83. ВЯЛЫЙ.
✒ Коротка шпаргалка
увя́дший (мос.) →
зів'ялий — рослини; квіти; листя; краса; молодість;
змарнілий — людина; утрата сил, здоров'я, життєвої енергії.
✐ Літературний приклад
Вона сиділа біля вікна, тримаючи в руках давно зів'ялий букет пролісків, а її колись квітуче, тепер уже змарніле обличчя віддзеркалювало ту саму невимовну тугу.
московською
Она сидела у окна, держа в руках давно увядший букет подснежников, а её когда-то цветущее, теперь уже увядшее лицо отражало ту же невыразимую тоску.
✅ Висновок
Московське увя́дший охоплює кілька близьких значень, які українська мова послідовно розмежовує. Зів'ялий стосується рослин, квітів, листя, а також переносно — краси, молодості чи свіжості. Змарнілий характеризує людину, яка втратила сили, здоров'я або життєву енергію внаслідок хвороби чи тяжких переживань. Таке розрізнення забезпечує точніше й природніше українське мовлення.