1014. УВЯДА́ТЬ — (в'янути); (марніти)

🔹 Тип розділу — 1

🔹 [Т] — розщеплення значення (точний вибір слова)

Московське увяда́ть охоплює кілька близьких значень, які українська мова передає різними словами залежно від того, чи йдеться про фізичне в'янення, чи про поступове виснаження людини.

🔍 Вступ

Московське увяда́ть може означати як втрату свіжості рослинами або зовнішньою красою, так і поступове згасання людини від хвороби, туги чи переживань.

Українська мова послідовніше розмежовує ці відтінки.

Основні відповідники:

в'я́нути — утрачати свіжість, красу, молодість; засихати (про рослини, квіти, а також переносно — про вроду);

марні́ти — поступово втрачати сили, здоров'я, життєву енергію; згасати від хвороби, туги або душевних переживань.

Таке розмежування дає змогу точніше передавати зміст висловлювання.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

В'я́нути

Утрачати свіжість; засихати (про рослини, квіти, листя).

Переносно — утрачати свіжість, красу, молодість, привабливість.

Приклади

в'януть квіти;

в'яне листя;

в'яне трава;

в'яне молодість;

в'яне врода;

обличчя в'яне від років.

Марні́ти

Переносно.

Поступово втрачати сили, здоров'я, життєву енергію; виснажуватися від хвороби, туги, тривоги або тяжких переживань.

Приклади

марніти від туги;

марніти від хвороби;

марніти на чужині;

марніти від самотності;

марніти з горя;

марніти душею.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

У першій частині речення в'янути передає образ поступової втрати життєвої сили через порівняння душі із квіткою без води. Це художнє, метафоричне вживання, яке природно продовжує основне значення дієслова.

У другій частині використано марніти, оскільки йдеться вже не про поетичний образ, а про реальний наслідок — поступове фізичне й душевне виснаження людини від тривалих переживань.

У московській мові обидва ці значення передаються одним словом увядать, тоді як українська мова дає змогу точніше розмежувати образне в'янути і психологічне марніти.

✧ Сталі словосполуки

В'я́нути

в'януть квіти;

в'яне листя;

в'яне трава;

в'яне врода;

в'яне молодість;

в'янути без води.

Марні́ти

марніти від туги;

марніти від хвороби;

марніти з горя;

марніти від самотності;

марніти душею;

марніти на чужині.

✍ Поради

✔ Якщо йдеться про рослини, квіти, листя або втрату краси — уживайте в'янути.

✔ Якщо описується поступове виснаження людини, її здоров'я чи душевного стану — природніше марніти.

✔ У художньому мовленні в'янути може переносно стосуватися й людини (в'яне молодість, в'яне врода), однак марніти підкреслює саме внутрішнє виснаження.

⚠ Типові помилки

Не слід без потреби змішувати ці значення.

Правильно:

в'януть квіти;

в'яне молодість;

марніти від туги;

марніти від хвороби.

Менш природно:

марніють квіти;

в'янути від туги (хоча в художньому мовленні можливе як стилістичний засіб).

📊 Порівняльна міні-таблиця 1014А

☝ Пояснювальна примітка

Українське в'янути відповідає не лише московському увяда́ть, а й вя́нуть.

Здебільшого вянуть уживається для опису природного фізичного в'янення рослин, тоді як увядать нерідко поширюється й на переносні значення — поступове згасання людини, її краси або душевних сил.

Саме тому українська мова часто точніше розрізняє ці відтінки словами в'янути і марніти.

☝ Додаткова примітка

Українська мова послідовно розрізняє фізичне в'янення та внутрішнє виснаження людини. Так само, як в'янути протиставляється марніти, прикметник в'ялий переважно описує фізичний стан предметів чи рослин, а млявий — людину, її поведінку або психофізичний стан. Докладніше див. розділ 83. ВЯЛЫЙ.

✒ Коротка шпаргалка

увяда́ть (мос.) →

в'янути — рослини, квіти, листя; краса, молодість;

марніти — людина; здоров'я; душевні сили; життя.

✐ Літературний приклад

«Стара троянда в саду продовжувала повільно в'янути під осіннім дощем, тоді як молода господиня щодня дедалі більше марніла від розлуки з коханим.»

московською:

«Старая роза в саду продолжала медленно увядать под осенним дождём, тогда как молодая хозяйка с каждым днём всё больше увядала от разлуки с любимым.»

✅ Висновок