1000. ТУШИ́ТЬ — (гаси́ти, туши́ти); (тушкува́ти)

🔹 Тип розділу - 2

🔹 [Т⚠] — розщеплення з урахуванням норм і вживання

Московське слово туши́ть має кілька значень, які в українській мові передаються різними відповідниками.

Водночас дієслово тушити є нормативним, однак у сучасному літературному мовленні значення припиняти горіння значно частіше передають словом гасити, тоді як у кулінарії вживають тушкувати.

🔍 Вступ

Московське туши́ть поєднує щонайменше два різні значення:

припиняти горіння;

готувати їжу способом повільного варіння у невеликій кількості рідини.

В українській мові ці значення розмежовуються.

Для припинення горіння найуживанішим є гасити (поряд із нормативним тушити), а кулінарне значення передає спеціальне дієслово тушкувати.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

Гаси́ти (також туши́ти)

Припиняти горіння, ліквідовувати вогонь.

Приклади:

гасити пожежу

гасити свічку

гасити багаття

Слово тушити також нормативне:

Приклади:

тушити пожежу

тушити сорочку, що зайнялася

Проте сьогодні воно трапляється значно рідше й має виразний книжний або стилістично піднесений відтінок.

Тушкува́ти

Готувати страву в закритому посуді на слабкому вогні у невеликій кількості рідини.

тушкувати м'ясо

тушкувати капусту

тушкувати овочі

Саме це дієслово є нормативним відповідником московського тушить у кулінарному значенні.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

У цьому прикладі московське тушить має два різні значення.

У першому випадку йдеться про припинення горіння, тому природним відповідником є гасити.

У другому — про спосіб приготування їжі, тому нормативним є тушкувати.

✧ Сталі словосполуки

Гасити

гасити пожежу

гасити полум'я

гасити свічку

гасити світло

Тушити

тушити пожежу (книжн., рідше)

тушити вогонь

тушити полум'я

Тушкувати

тушкувати м'ясо

тушкувати овочі

тушкувати гриби

тушкувати дичину

✍ Поради

✔ У сучасній літературній мові переважно кажуть:

гасити пожежу;

гасити свічку;

гасити вогонь.

✔ У кулінарії нормативним є:

тушкувати м'ясо;

тушкувати овочі.

✔ Дієслово тушити не є помилковим, однак нині в значенні «припиняти горіння» вживається значно рідше.

⚠ Типові помилки

Не варто механічно перекладати всі випадки московського тушить одним українським словом.

Неприродно:

✘ тушити капусту (як буквальний переклад московського тушить)

Краще:

✔ тушкувати капусту.

Також небажано без потреби витісняти звичне літературне:

✔ гасити пожежу

словом: тушити пожежу, хоч останнє й нормативне.

📊 Порівняльна міні-таблиця 1000А

☝ Пояснювальна примітка

Українське гасити також має московський відповідник гасить, коли йдеться про припинення горіння, вимикання світла, погашення вогню чи полум'я.

Наприклад:

гасити світло — гасить свет;

гасити свічку — гасить свечу;

гасити пожежу — гасить пожар (поряд із традиційним тушить пожар).

Українське тушити також є нормативним словом і засвідчене академічними словниками у значенні «припиняти горіння; гасити». У сучасному літературному мовленні воно вживається рідше, ніж гасити, і має дещо книжний або стилістично піднесений відтінок. Саме тому в більшості нейтральних контекстів перевагу віддають дієслову гасити.

Не слід також змішувати це слово з художнім терміном тушувати, який відповідає московському тушевать і означає обробляти рисунок способом тушування.

✒ Коротка шпаргалка

гасити — припиняти горіння (основний сучасний відповідник);

тушити — нормативний, але менш уживаний відповідник до гасити;

тушкувати — готувати їжу способом тушкування.

✐ Літературний приклад

Перед тим як гасити світло в домі й лягати спати, шеф-кухар залишив на ледве теплому вогні тушкуватися ніжне рагу.

московською

Перед тем как тушить свет в доме и ложиться спать, шеф-повар оставил на едва тёплом огне тушиться нежное рагу.

✅ Висновок

Московське тушить охоплює різні значення, які українська мова чітко розмежовує. Коли йдеться про припинення горіння, найприродніше вживати гасити (поряд із нормативним, але менш уживаним тушити). Якщо ж мається на увазі спосіб приготування страв, нормативним відповідником є тушкувати. Таке розмежування відповідає сучасній українській літературній нормі й допомагає уникати семантичних неточностей.