665. ПРОЧЬ >>> (геть); (гетьте)

Вступ

Московське слово прочь — вигук або прислівник наказового характеру, який уживається для вимоги усунутися, відійти, зникнути.
В українській мові цьому значенню відповідає вигук “геть”, а форма “гетьте” з’являється лише у звертанні до множини й має чітко виражене наказове забарвлення.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

Прочь (московською):

вигук / прислівник наказу;

уживається і щодо однини, і щодо множини;

граматично незмінне.

Геть (укр.):

вигук;

наказ відійти, усунутися, зникнути;

універсальна форма (однина або узагальнене звертання).

Приклади:
Іди геть!
Геть з дороги!
Думи геть!

Гетьте (укр.):

форма наказу до множини;

стилістично посилена, емоційно виразна;

вживається лише при звертанні до кількох осіб або персоніфікованих понять.

Приклади:
Гетьте звідси!
Гетьте, не заважайте!

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

Гетьте, думи, ви, хмари осінні — звертання до множини → наказова форма гетьте.

Геть і ти з моїх очей — звертання до однини → базова форма геть.

Таким чином, одне московське “прочь” в українській мові розщеплюється граматично залежно від адресата.

✧ Сталі словосполуки

геть з дороги

іди геть

думки геть

геть з очей

гетьте звідси

гетьте руки

✍ Поради

Універсальний відповідник до прочь — геть.

Форму гетьте вживайте лише при звертанні до множини.

У художніх і публіцистичних текстах чергування геть / гетьте додає ритму й емоційної точності.

⚠ Типові помилки

❌ Гетьте! — при звертанні до однієї особи

❌ тлумачити гетьте як форму дієслова

❌ механічно перекладати прочь лише як геть, ігноруючи число адресата

📊 Порівняльна міні-таблиця 665А

☝ Пояснювальна примітка

У московській мові прочь не змінюється за числом і не відбиває адресата.
В українській мові граматична форма вигуку (геть / гетьте) чітко вказує, чи звертання спрямоване до однієї особи чи групи.

✅  Висновок

Московське прочь — граматично нейтральне й одноманітне.
Українська мова точніша й виразніша:

геть — загальний наказ;

гетьте — чітке звертання до множини.

Це не стилістична дрібниця, а повноцінне граматичне розрізнення, яке варто зберігати в перекладі.