657. ПРОСТО́Р >>> ( просторінь); (простір)

Вступ

Московське слово простóр є багатозначним: воно охоплює і відчуття відкритої широчіні, і можливість свободи дії чи розвитку.
В українській мові ці значення принципово розмежовані двома різними словами — просторінь і простір.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

Просторі́нь
Означає велику відкриту широчінь, безмежний краєвид, розлогий обсяг у фізичному, зоровому сприйнятті. Має виразне образне й поетичне забарвлення.
Безкрая степова просторінь тяглася до самого обрію.

Простір
Означає місце або сферу для дії, розвитку, руху, мислення; часто вживається у переносному значенні — як свобода можливостей.
Йому дали простір для творчих експериментів.

☝ Примітка

Московське пространство перекладається українською виключно як простір і не входить до цього розділу як окрема багатозначна одиниця.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

У першій частині вжито просторінь, бо йдеться про фізичну, зорово відчутну широчінь.
У другій — простір, оскільки значення переносне: не місце, а свобода внутрішнього розвитку й мислення.

✧ Сталі словосполуки

безмежна просторінь

широка просторінь степів

дати простір фантазії

простір для розвитку

простір можливостей

✍ Поради

У значенні краєвиду, відкритої широчіні вживайте просторінь.

У значенні свободи дії, можливостей, абстрактного “поля” — простір.

Не зводьте обидва значення до одного слова — це збіднює українську семантику.

⚠ Типові помилки

❌ Безмежний простір степу (коли мається на увазі краєвид)
✔ Безмежна просторінь степу

❌ Дати простор ідеям
✔ Дати простір ідеям

📊 Порівняльна міні-таблиця 657А

☝ Пояснювальна примітка

Московське пространство має інший статус і перекладається українською лише як простір. Воно не входить до цього розділу, оскільки не утворює окремої багатозначної пари.

✅  Висновок

Московське простор поєднує кілька значень в одному слові.
Українська мова точніша:

просторінь — для образної, фізичної широчіні;

простір — для свободи дії та розвитку.

Це розмежування не стилістична дрібниця, а прояв глибшої семантичної культури української мови.