619. ПРИВЯЗЫВАТЬ >>> (прив’язувати); (припинати); (прихиляти)

Московське дієслово «привя́зывать» має кілька значень — від буквального прикріплювати мотузкою, ланцюгом до переносного завойовувати симпатію, викликати прихильність.
В українській мові ці значення чітко розмежовані:

прив’язувати — у прямому значенні (фізичне прикріплення);

припинати — у значенні прив’язування тварин, часто тимчасового;

прихиляти — у переносному сенсі, коли йдеться про емоційну приязнь чи симпатію.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

Прив’язувати — приєднувати, прикріплювати щось за допомогою мотузки, шнура, ланцюга тощо.

Прив’язати човен до причалу, прив’язати собаку до дерева.

Припинати — те саме, що прив’язувати, але звичайно щодо тварин.

Припинати коня біля воза, припинати корову до кілка.

Прихиляти — у переносному значенні: викликати прихильність, симпатію, довіру.

Прихилити до себе серце людини, прихиляти до себе слухачів.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

У наведеному прикладі:

припинати вжито у прямому значенні — «прив’язувати тварину», що точно передає ситуацію з конем;

прив’язувати — зберігає нейтральний відтінок дії, коли йдеться про човен і мотузку;

прихиляти — використано в переносному сенсі, передаючи «завоювання симпатії» слухачів.

Таке розмежування дає змогу уникнути двозначності, яка можлива в московському реченні, де всі три дії позначено одним словом — привязывать.

✧ Сталі словосполуки

Прив’язувати коня, човен, собаку.

Припинати худобу.

Прихиляти до себе серце, людей, слухачів.

Прив’язувати увагу до себе (у переносному сенсі).

✍ Поради

Уникайте калькованого вживання прив’язувати до себе в переносному значенні (у сенсі «розташовувати до себе»). Правильніше: прихиляти до себе, здобувати приязнь.

Коли йдеться про тимчасове прив’язування тварин, краще використовувати припинати, а не прив’язувати.

У науково-технічних текстах (будівництво, геодезія) слово прив’язувати має термінологічне значення — «закріплювати відносно місцевості», і це вживання є правильним.

Таблиця 619А  ⚠ Типові помилки

📊 Порівняльна міні-таблиця 619Б

☝ Пояснювальна примітка

Українське прихиляти має кілька московських відповідників:

наклонять (у буквальному значенні),

приютить (у значенні «дати прихисток»),

располагать к себе (у переносному — «завойовувати симпатію»).
Тож воно охоплює ширший семантичний діапазон, ніж одне московське привязывать.

📘 Словникова міні-виноска

ПРИПИНА́ТИ — давнє українське слово, споріднене з іменником пин («вузол», «мотузок», «прив’язь»). Уживалося ще в XVI–XVII ст. у значенні «прив’язувати (переважно тварину)» і збереглося в народних говорах:

«Пішов хлопець припинати коня коло воріт» (Полтавщина).

Фіксується також у формах припинювати, припинькувати — із відтінком повторюваної або лагідної дії («припинькує вола, щоб не зрушив з місця»).
У сучасній літературній мові вживається переважно в контексті тимчасового прив’язування тварин або в переносному значенні стримувати, зупиняти («припинати гнів»).

📗 Етимологічна довідка

ПРИХИЛЯ́ТИ — спільнослов’янське слово, утворене від основи хил- («гнути», «нахиляти»). Первісне значення — «згинати, нахиляти до себе щось або когось», згодом набуло переносного сенсу «схиляти серце, викликати симпатію, прихильність».

У давніх текстах трапляються обидва відтінки:

«Прихилив колос до землі вітер буйний» (пряме);
«Прихилив до себе люд їх ласкою й словом добрим» (переносне).

У народній мові слово збереглося також у виразах «прихилити голову», «прихилити серце», «прихилити до себе», де воно виражає не лише фізичний рух, а й теплоту, щирість чи милосердя.

✅  Висновок

Московському «привязывать» в українській відповідають три різні дієслова — прив’язувати, припинати, прихиляти, — які точно розмежовують фізичне, тимчасове й емоційне значення дії.
Таке розмежування робить українську мову точнішою, природнішою й гнучкішою у висловленні думок.