611. ПРИВЕТЛИВЫЙ >>> (привітний); (приязний)

Московське слово приветливый поєднує два близькі відтінки значення:
1️⃣ зовнішню люб’язність, чемність, гостинність;
2️⃣ внутрішню доброзичливість, щирість, теплоту почуттів.

Українська мова розрізняє ці два смислові пласти, уживаючи окремі прикметники:

приві́тний — це зовнішній вияв чемності (усмішка, поведінка, манери);

прия́зний — це внутрішнє ставлення, сердечність, щирість, симпатія.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання (не таблиця)

ПРИВІ́ТНИЙ
📗 Значення: ввічливий, чемний, лагідний, гостинний; той, хто приємно, тепло вітає інших.
🔹 Приклади:
– Привітна господиня відчинила двері з усмішкою.
– У нього привітне обличчя й лагідний голос.
– Учитель привітно поздоровкався з учнями.

ПРИ́ЯЗНИЙ
📗 Значення: щирий, доброзичливий, прихильний; той, хто відчуває чи виявляє приязнь, симпатію.
🔹 Приклади:
– Він зустрів мене приязним поглядом.
– Ми давно у приязних стосунках.
– Приязне ставлення колег надихало на працю.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні (Таблиця 611)

Привітна господиня — зовнішній вияв доброзичливості: відкрита, чемна, гостинна поведінка.

Приязна усмішка — глибше, внутрішнє тепло, щирість і прихильність.

💬 У цьому реченні обидва українські слова гармонійно передають відтінки приветливости:
зовнішню (через привітна) й внутрішню (через приязна).

✧ Сталі словосполуки

ПРИВІТНИЙ:
– привітна усмішка;
– привітне слово;
– привітний господар;
– привітний вираз обличчя.

ПРИЯЗНИЙ:
– приязна людина;
– приязні стосунки;
– приязне ставлення;
– приязний тон / погляд.

✍ Поради

✅ Використовуйте привітний, коли описуєте зовнішній прояв дружелюбності — усмішку, поведінку, тон.
✅ Використовуйте приязний, коли хочете передати внутрішнє почуття доброзичливости, симпатії, тепла.

❌ привітні стосунки → ✅ приязні стосунки
❌ приязна усмішка — можливо, але стилістично глибше привітна усмішка.

⚠ Типові помилки

❌ він був приязний до всіх і завжди чемно вітався → стилістично краще: він був привітний до всіх і чемно вітався (бо йдеться про поведінку).

❌ вона глянула на нього привітно, з глибокою приязню → повтор відтінків; краще: вона глянула приязно, з теплою усмішкою.

Порівняльна міні-таблиця 611А

☝ Пояснювальна примітка

У сучасній російській мові приветливый може описувати і характер, і зовнішній вигляд людини.
Українська мова, натомість, розділяє ці сфери значення:

привітний — поведінковий прояв, що видно назовні;

приязний — глибинне почуття, внутрішня щирість.

Тому в перекладі часто доцільно використовувати обидва слова разом, як у наведеному прикладі, щоб передати весь смисловий обсяг московського слова приветливый.

📗 Порівняльна ремарка для розділу 611

Українське слово приязний має ширше смислове поле, ніж московське приветливый. У різних контекстах йому можуть відповідати дружелюбный, доброжелательный, сердечный, искренний, радушный.
Отже, перекладаючи приязний, важливо зважати на контекст — чи йдеться про внутрішнє тепло, дружнє ставлення, чи гостинність.

☝ Додаткова примітка:
У московській мові українському приязний відповідає не лише приветливый, а й дружелюбный, доброжелательный, сердечный, радушный. Українське слово має глибший емоційний спектр, поєднуючи щирість почуття і доброзичливість ставлення.

Таким чином, смисловий обсяг слова «приязний» демонструє, що українська лексика має глибше етичне та емоційне забарвлення, ніж здавалося б при буквальному перекладі приветливый.

✅  Висновок

Московське приветливый має два українські відповідники:

привітний — зовнішній прояв чемности;

приязний — внутрішня доброзичливість.

Привітна господиня радо зустрічала гостей, а на її обличчі сяяла щира приязна усмішка.

Таким чином, українська мова точно розрізняє щиру прихильність і зовнішню привітність, зберігаючи природність і виразність обох понять.