599. ПОЧТАЛЬОН >>> (листоноша); (поштар); (поштарка)

Московське почтальо́н уживається щодо службовця, який доставляє поштові відправлення. Утворює звичайну пару за родом:
почтальон — почтальонша (почтальон-женщина).

В українській мові існує три рівноправні відповідники:

листоно́ша — слово спільного роду, нейтральне, вживане і щодо чоловіків, і щодо жінок;

пошта́р — слово чоловічого роду;

пошта́рка — жіночий відповідник.

Таке розмежування дає змогу гнучко добирати форму залежно від контексту, стилю чи потреби точного позначення статі.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

листоно́ша
→ Службовець пошти, який розносить листи, газети, бандеролі та іншу кореспонденцію. Іменник спільного роду (той листоноша, та листоноша).
🔹 Приклади:
– Тітка виразно наказала листоношам, щоб усі листи віддавали їй до рук.
– Іде молода листоноша з торбою через плече.
– Листоноша приніс лист від сина з війська.

пошта́р
→ Чоловік, який працює на пошті, розносить або приймає пошту.
🔹 Приклади:
– Поштар приніс спішного листа.
– Старий поштар добре знає кожен двір на своєму маршруті.

пошта́рка
→ Жінка, що розносить пошту, жіночий відповідник до поштар.
🔹 Приклади:
– Молода поштарка квапливо йшла вулицею.
– Поштарка усміхнулася й передала газету.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

Листоноша — універсальний, нейтральний варіант для загального позначення професії без уточнення статі.

Поштар — конкретизує, що йдеться про чоловіка, військового службовця пошти (батальйонний поштар).

Поштарка — позначає жінку-листоношу, природно звучить у розмовному та художньому стилях.

💡 Завдяки цій тріаді український переклад не лише зберігає точність, а й уникає невластивих форм на зразок почтальйонша, які не відповідають нормам сучасної української мови.

✧ Сталі словосполуки

листоноша:
– прийти з листом;
– чекати листоношу;
– старий листоноша;
– листоноша з сумкою.

поштар:
– польовий поштар;
– батальйонний поштар;
– поштар приніс газету.

поштарка:
– молода поштарка;
– поштарка з листами;
– усміхнена поштарка.

✍ Поради

Використовуйте листоноша, коли стать не має значення (листоноша приніс листи, листоноша працює в селі).

Для чіткого розмежування за статтю доречно:
– чоловік → поштар;
– жінка → поштарка.

У військовому чи офіційному стилі частіше вживають поштар (батальйонний поштар, польовий поштар).

У художніх або побутових текстах природніше звучить листоноша.

⚠  Типові помилки

❌ почтальйон → ✅ листоноша / поштар.
❌ почтальонша → ✅ поштарка / листоноша.
❌ батальйонний листоноша → ✅ батальйонний поштар (у військовому контексті).
❌ листоношша / почтальйониха → немає таких форм в українській мові.

Порівняльна міні-таблиця 599А

☝ Пояснювальна примітка

У російській мові слово почтальон має лише граматичне розрізнення за родом (почтальон / почтальонша), тоді як в українській мові листоноша є іменником спільного роду, а поштар / поштарка — граматично парними назвами осіб.
У науковому чи офіційному стилі бажано вживати листоноша як нейтральну форму, а в художніх або розмовних текстах — поштар / поштарка.

✅  Висновок

Московське почтальо́н має в українській мові три рівнозначні відповідники з різним ступенем конкретности:

листоно́ша — універсальне, нейтральне слово;

пошта́р — чоловік-службовець пошти;

пошта́рка — жінка-службовиця пошти.

Про професію листоноші онуки дізналися від бабусі. Наразі онук працює батальйонним поштарем, а внучка — поштаркою в селі.

Таким чином, українська мова зберігає природну гнучкість і стилістичну точність, розділяючи значення, які московська передає одним словом.