593. ПОТЕРЯ > (втрата); (утрата), (утрачення/втрачення), (утрачання/втрачання)

Московське слово поте́ря охоплює широкий діапазон значень — від фізичної втрати предмета до втрати здібностей, життя чи віри.
В українській мові цю багатозначність передають кілька спільнокореневих слів, які різняться стилістично та функціонально:

втра́та — нейтральне загальновживане слово;

утра́та — піднесене, емоційне або книжне;

утра́чення / втра́чення — офіційно-наукове позначення дії;

утрача́ння / втрача́ння — книжне, тривале, процесуальне позначення дії.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

Втрата — нейтральне, найуживаніше слово, що означає позбавлення когось або чогось, чим володіли раніше.

Втрата пам’яті, втрата роботи, втрата рівноваги.

Утрата — високий або книжний стиль, часто з відтінком жалю, скорботи чи морального болю.

Утрата близької людини, утрата віри, утрата честі.

Втрачення / у
тра́чення — офіційно-ділове чи наукове слово, що позначає саму дію — процес втрати або позбавлення чогось.

Втрачення працездатності, утра́чення прав, утра́чення документів.

Втрача́ння / утрача́ння — рідковживана, але нормативна форма, яка передає тривалий або поступовий процес втрати.

Поступове втрача́ння сенсу, утрача́ння зв’язку з дійсністю.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

У першій частині вжито втрату, що природно передає нейтральний факт позбавлення працездатності.
У другій частині — утрату віри, бо вислів має емоційно-оцінний відтінок (жаль, духовна втрата).
Далі — втра́чення та втрача́ння, які підкреслюють динаміку процесу: перше — короткочасний факт, друге — тривалу зміну стану.

☝Примітка

У московській мові є слово утрата — воно збігається за звучанням і навіть у більшості значень із українським «утрата» (обидва походять від спільнослов’янського тратити / утратити).
Але:

у московській мові «утрата» — це лише один із варіантів слова «потеря», переважно книжний, піднесений або релігійний;

у нейтральному вжитку російська мова практично завжди користується «потеря», тоді як «утрата» вживається лише у високому стилі («утрата близкого человека», «утрата веры», «непоправимая утрата»).

✧ Сталі словосполуки

втрата рівноваги, втрата часу, втрата свідомості

утрата гідності, утрата віри, утрата друга

втрачення документів, втрачення працездатності

втрача́ння сенсу життя, утрача́ння інтересу

✍ Поради

Використовуйте втрату у повсякденному та офіційному мовленні як основний відповідник до потеря.

Утрату доречно вживати в емоційно-наснажених або піднесених текстах.

Втрачення / утра́чення — у документах, звітах, юридичних текстах.

Втрача́ння / утрача́ння — для позначення тривалого процесу (зазвичай у художньому чи філософському контексті).

Таблиця 593А ⚠ Типові помилки

Порівняльна міні-таблиця 593Б

☝ Пояснювальна примітка

У московській мові слово потеря охоплює всі відтінки — і факт, і процес, і емоційне сприйняття втрати.
В українській же система точніша: кожен відтінок передає окреме слово.
Саме тому кальку потеря слід завжди перекладати контекстно:

потеря времени → втрата часу,

утрата (потеря) веры → утрата віри,

потеря связи → втрачення зв’язку,

постепенная потеря интереса → поступове втрача́ння інтересу.

✅  Висновок

Українська мова розрізняє чотири рівні значення втрати — від факту до процесу, від нейтрального до емоційного.
Втрата — це універсальне слово для побутового та ділового мовлення.
Утрата — для піднесеного чи психологічного стилю.
Втрачення / утра́чення — для точних, наукових або офіційних текстів.
Втрача́ння / утрача́ння — для глибших, філософських чи художніх контекстів.

Усе це робить українську лексику не лише багатшою, а й семантично точнішою, ніж московську.