592. ПОСЫЛАТЬ >>> (надсилати); (посилати)

Московське дієслово «посылать» у сучасній українській мові має два основні напрямки перекладу — надсила́ти й посила́ти, що залежать від того, чи йдеться про відправлення предмета, чи про направлення людини.

Так, у реченні  (Таблиця 592):

«Мы вам посылаем кнут, а вы можете мальчишку посылать пасти коров»
українською переклад буде:
«Ми вам надсилаємо батіг, а ви можете хлопчака посилати пасти корови».

Це показує природне розмежування дії за спрямуванням:

надсилають речі, листи, звістки;

посилають людей, думки, благословення або накази.

✦ Уточнені тлумачення

Надсила́ти — доставляти, передавати щось поштою або через когось; відправляти за адресою.
🔹 Використовується, коли є конкретний напрямок або адресат.
🔹 Є точнішим і офіційнішим, ніж посилати.

📘 Приклади:

Надсилати листа до редакції.

Надіслати гроші на благодійність.

Надсилати відповідь поштою чи електронно.

Посила́ти — відправляти когось або щось; доручати комусь піти чи поїхати з певною метою; у переносному значенні — наказувати, радити, благословляти, проклинати.
🔹 Уживається як у прямому, так і в переносному значенні.
🔹 У літературі має широкий емоційний спектр — від урочистого («посилати на добру справу») до різко розмовного («посилати куди подалі»).

📘 Приклади:

Посилати сина на навчання.

Посилати війська в похід.

Посилати привіти або благословення.

Не посилай людину до біса, бо й сам туди підеш.

✐ Коментар до українських відповідників

У цьому прикладі чітко видно різницю:

надсилаємо — вжито, бо йдеться про предмет, що передається (батіг → поштовий чи побутовий контекст);

посилати — бо йдеться про направлення людини (хлопчака — дія особи).

Таке розмежування допомагає уникати кальок і зберігає природну чіткість українського вислову.

✧ Сталі словосполуки

надсилати запрошення / документи / пропозицію

надсилати повідомлення електронною поштою

посилати благословення / делегацію / війська

посилати когось у відрядження

посилати до біса / під три чорти (фразеологізм)

✍ Поради

У ділових і офіційних текстах завжди надсилати, не посилати:

Правильно: «Надіслати листа на адресу Міністерства».
Помилково: «Послати листа на адресу Міністерства».

У побутових, художніх або образних контекстах природним є посилати:

«Посилав він свого сина на прощу до Києва».

Таблиця 592А  ⚠  Типові помилки

Порівняльна міні-таблиця 592Б

☝ Пояснювальна примітка

Московське «посылать» охоплює також відтінки «отправлять» і «направлять», тому в українській мові вживаються два відповідники — надсилати й посилати. У розмовному стилі можна сказати «послати листа», але в нормативному мовленні перевага належить слову надсилати.

✅  Висновок

В українській мові слова надсилати й посилати не є повними синонімами:

надсилати — дія з предметом, що передається;

посилати — дія, спрямована на людину або як емоційний, образний жест.

Розрізнення цих дієслів зберігає природну милозвучність мови та дозволяє уникнути одноманітних кальк із московської.