576. ПОСВЯЩЕНИЕ >>> (посвя́та); (присвя́та); (посвя́чення)

Московське «посвяще́ние» вживається у трьох головних значеннях:
1. Вступ до чогось, втаємничення («посвящение в тайны, в студенты»);
2. Напис або звернення на початку твору («посвящение книге»);
3. Релігійний чи обрядовий акт освячення («посвящение в сан»).
В українській мові кожне з цих значень має свій окремий відповідник:

посвя́та — дія за значенням посвятити;

присвя́та — напис або дія за значенням присвятити;

посвя́чення — процес або ритуал освячення, найчастіше в релігійному чи символічному контексті.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами

Посвя́та — урочистий акт прийняття, втаємничення або офіційного введення до спільноти; також символічна дія самопосвяти.

Посвята в студенти — особливе свято для кожного першокурсника.
Його посвята в лицарі відбулася у старовинному храмі.

Присвя́та — напис на початку твору або дія, що вказує, кому твір адресовано; а також саме присвячення.

На початку збірки стояла зворушлива присвята: «Матері, що навчила мене любити слово».

Посвя́чення — дія за значенням дієслова посвятити, особливо у церковному або урочистому контексті.

Після освячення храму відбулося посвячення нового священика.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

Посвята в студенти — урочиста подія, обряд втаємничення, тобто прийняття до спільноти (мос. посвящение в студенты).

Присвята — напис або звернення на початку книги (мос. посвящение в книге).

Посвячення в сан — релігійна дія освячення (мос. посвящение в сан).

Усі три слова співвідносяться з різними відтінками московського посвящение, які в українській мові чітко розмежовані.

✧ Сталі словосполуки

посвя́та в студенти / лицарі / братство;

присвя́та книжки, вірша, твору;

посвя́чення храму / у сан / новобранців.

✍ Поради

✅ Уживайте посвя́та, коли йдеться про урочистий вступ або символічне прийняття.
✅ Уживайте присвя́та, коли йдеться про напис або дарування твору.
✅ Уживайте посвя́чення, коли йдеться про релігійний чи обрядовий процес освячення.
❌ Не плутайте «присвята» й «посвята» — вони мають спільне походження, але різні сфери вживання.

⚠ Типові помилки

❌ Присвята в студенти → ✅ Посвята в студенти.
❌ Посвята книжки матері → ✅ Присвята книжки матері.
❌ Ритуал посвяти храму → ✅ Посвячення храму.

Порівняльна міні-таблиця 576А

☝ Пояснювальна примітка

Слова посвя́та, присвя́та і посвя́чення не є взаємозамінними.
Їх вибір залежить від контексту:

посвя́та — прийняття, урочистий акт;

присвя́та — напис або дія відданості;

посвя́чення — освячення або обряд.

Форма присвячення трапляється рідше, зазвичай у переносному або публіцистичному стилі.

🕮 Мовна довідка

У московській мові слово «посвящение» поєднало кілька різних понять — урочисте прийняття, напис на книзі та обряд освячення.
В українській мові ці значення розійшлися, бо розвинулися від різних дієслів:

посвятити (від святити — «освячувати») → посвята, посвячення;

присвятити (із префіксом при- — «долучити, віддати») → присвята.
Тому в українській традиції немає одного слова, яке б охоплювало всі значення московського посвящение.
Кожен відповідник — посвята, присвята, посвячення — уживається у своєму чітко окресленому смисловому полі.

✅  Висновок

Московське «посвяще́ние» в українській мові має три чіткі відповідники, що розмежовують значення:
1. посвя́та — урочисте прийняття або втаємничення;
2. присвя́та — напис чи акт віддання;
3. посвя́чення — ритуал або освячення.
Таке розділення усуває багатозначність московського слова й уточнює контекст — церемонія, напис чи обряд.