561. ПОЛЮБИТЬ >>> (полюбити); (покохати)

Московське полюби́ть охоплює два різних смислових поля:
— ширше почуттєве, більш прихильне — «відчути приязнь, прив’язаність, відданість»;
— вузьке романтичне — «закохатися, відчути сердечний потяг».

В українській мові це чітко розмежовано двома словами:

полюби́ти — охоплює широкий спектр почуттів: від прихильности до любові, від симпатії до глибокої відданости;

покоха́ти — означає сильне, глибоке, пристрасне почуття до коханої людини.

✦Уточнені тлумачення з прикладами вживання

полюби́ти
→ Відчути глибоку відданість, прихильність до когось чи чогось, визнаючи його значення, гідність, вартість.
→ Ширше — почати ставитися із симпатією, зацікавленням, приязню.

Приклади:

Полюбити друга, матір, Батьківщину.

Полюбити працю, пісню, землю.

«Полюбила москалика, як знало серденько».

покоха́ти
→ Відчути або виявити глибоку сердечну прихильність, потяг до особи іншої статі.
→ Найчастіше — про зародження або усвідомлення кохання.

Приклади:

Покохати людину з першого погляду.

«Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання».

«І покохала я його за щирість і спокій у слові».

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

🔹 полюби́ти море — природний вираз для передавання теплого, щирого ставлення без емоційної пристрасті.
🔹 покоха́ти чоловіка — передає романтичне, глибоке почуття.

☝ У реченні вдало розведено два різні значення: широке почуттєве (полюбити) та романтичне (покохати).
Це усуває монотонність московського «полюбить» і зберігає змістову точність.

✧ Сталі словосполуки

полюби́ти:
полюбити життя, полюбити працю, полюбити пісню, полюбити свій край, полюбити правду, полюбити когось як рідного.

покоха́ти:
покохати з першого погляду, покохати щиро, покохати безтямно, покохати раз і назавжди.

✍ Поради щодо вживання

Якщо йдеться про загальну симпатію, приязнь, відданість, інтерес — уживайте полюби́ти.

Полюбити музику, полюбити дітей, полюбити спокій.

Якщо описується глибоке романтичне почуття між людьми — уживайте покоха́ти.

Покохати її, як ніхто до того не кохав.

У художньому стилі можливе зіставлення обох дієслів для смислового й емоційного контрасту:

Він полюбив людей, але покохав лише одну.

⚠  Типові помилки

❌ покохати Батьківщину → ✅ полюбити Батьківщину (тут немає романтичного змісту).
❌ полюбити дівчину всім серцем → ✅ покохати дівчину всім серцем.
❌ покохати працю → ✅ полюбити працю.
❌ полюбити з першого погляду → ✅ покохати з першого погляду.

📊 Порівняльна міні-таблиця 561А: ПОЛЮБИ́ТИ ↔ ПОКОХА́ТИ

☝ Пояснювальна примітка

В обох випадках ідеться про народження позитивного почуття, але різного рівня глибини.
Полюбити — це почати ставитися з симпатією, теплом, визнанням.
Покохати — пережити сильне почуття, що заполоняє серце.
В українській мові така диференціація є природною, на відміну від московського полюбить, що об’єднує обидва значення.

☝ Різниця між полюби́ти й покоха́ти

«Покохати» — слово емоційне, інтимне, переважно міжособове.
Воно стосується глибоких романтичних почуттів, часто пов’язаних із пристрастю, ніжністю, вибором серця.

«Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання».

«Полюбити» — має ширше значення: охоплює не лише любов до людини, а й прив’язаність, відданість, симпатію до будь-якого предмета, явища чи справи.

Полюбити пісню, полюбити добро, полюбити тишу, полюбити свою землю.

У певних контекстах може означати і початкову симпатію до людини, але без пристрасного відтінку:

«Полюбила москалика, як знало серденько».

Отже:

Полюбити → ширше, спокійніше, тривкіше.

Покохати → вузьке, глибше, інтимніше.

✅ Висновок

Московське полюби́ть розпадається в українській мові на два дієслова з відчутно різною семантикою:
полюби́ти — універсальне, охоплює любов, симпатію, приязнь, відданість;
покоха́ти — виражає глибоке, сердечне почуття до коханої особи.

У перекладі доцільно розрізняти ці форми, щоб зберігати точність і природність українського мовлення:

✒ «Вона встигла й море полюбити, і чоловіка покохати» — коротко, ясно й змістово багатопланово.