525. ПОДВЕРГНУТЬ >>> (наразити); (піддати)

Московське дієслово подве́ргнуть має два основні значення:

1. «Поставити під ризик, небезпеку».
2. «Зазнати впливу чи дії (зазвичай негативної), спрямувати дію на когось».

В українській мові ці значення розводяться двома дієсловами:

• нарази́ти (на) — коли йдеться про загрозу чи небезпеку.
• підда́ти — коли йдеться про спрямування дії (покарання, тортури, критику).

✦Уточнені тлумачення українських відповідників

• нарази́ти (на)
  → Ставити когось або щось під загрозу небезпеки.
  → Приклади: наразити на небезпеку, на смерть, на ризик; наражати себе на небезпеку.
• підда́ти
  → 1) Спрямувати певну дію на когось чи щось (піддати тортурам, піддати критиці).
  → 2) Призначити покарання, стягнення (піддати суду, піддати стягненню).
  → 3) Допомогти підняти щось важке (піддавати мішки на плечі).

✒ Коментар до речення (Таблиця 525)

Тут добре видно розмежування українських відповідників:

• наразити → «поставити під загрозу»;
• піддати → «зазнати дії, впливу (тортур)».

✍ Поради з уживання

• Для вираження ризику, небезпеки → завжди вживайте наразити.
• Для вираження впливу чи дії (зазвичай негативної) → використовуйте піддати.
• Уникайте кальки піддати небезпеці → правильно наразити на небезпеку.

⚠  Типові помилки

• ❌ піддати небезпеці → ✅ наразити на небезпеку.
• ❌ наразити тортурам → ✅ піддати тортурам.
• ❌ піддати стягненню (канцеляризм) → ✅ накласти стягнення.

Порівняльна міні-таблиця 525А

✍ Примітка до читачів

 ☝ У сучасній українській мові:

• наразити — єдино правильне для позначення ризику й небезпеки.
• піддати — вживається у значеннях «спрямувати дію» (піддати тортурам, піддати критиці), а також у технічному чи побутовому значенні (піддавати мішки).

Інтернет-словники іноді подають піддати небезпеці як кальку з російської, але нормативною літературною формою є лише наразити на небезпеку.

✅   Висновок

Московське подве́ргнуть перекладається українською залежно від контексту:

• наразити — у значенні «поставити під загрозу».
• піддати — у значенні «зазнати впливу чи дії» (особливо негативної).

Таке розмежування дозволяє уникати калькованих висловів і зберігати природність українського мовлення.