512. ПЛО́СКИЙ >>> (плескатий); (плоский); (плаский)

Московське слово пло́ский має два основних семантичних поля:

1. Буквально-фізичне — те, що має малу товщину або висоту, рівну поверхню → укр. плеска́тий, плоский.
2. Переносне — позбавлений оригінальности, гостроти, образности → укр. пласки́й.

У різних контекстах переклад вимагає чіткого розмежування, щоб уникати одноманітного калькування.

Отже,у  сучасній українській мові всі три прикметники (пло́ский, пласки́й, плеска́тий) є нормативними, проте:

• пло́ский — найуживаніший у прямому значенні (рівна поверхня).
• пласки́й — правильний, але менш поширений; часто вживається у переносному значенні «банальний».
• плеска́тий — уживається для позначення приплюснутої форми, а також як стилістично виразний синонім до плоский.

☝ Таке розмежування дозволяє точніше відтворювати російське пло́ский в різних контекстах.

✍ Уточнені тлумачення українських відповідників

• плеска́тий
  → Який має невелику товщину або висоту і рівну поверхню.
  → Позбавлений звичайних округлостей, опуклостей (про лоб, обличчя тощо).
  → Напр.: плескатий берег, плескате обличчя, плескатий дах.
• плоский
  → (українське слово зберігається) Який не має заглиблень і підвищень на поверхні; рівний.
  → Також: без виразного нахилу (про дах, берег).
  → Напр.: плоска долина, плоский дах, плоска таріль.
• пласки́й (переносне значення)
  → Позбавлений оригінальности, гостроти; банальний, нудний.
  → Напр.: пласкі дотепи, пласке порівняння.

✑  Коментар до табличного речення

• пласкі дотепи — правильний вибір для передачі банальности.
• плескаті крижини — природно й образно.
• плоскі береги — збережено найуживаніший варіант у прямому значенні.

Таким чином, в одному уривку вдало розведені всі три відповідники.

✍ Поради щодо вживання:

• пло́ский — найуживаніший у прямому значенні («рівна поверхня»).
• пласки́й — рекомендовано вживати у переносному значенні («банальний»).
• плеска́тий — доречний для опису приплюснутої форми, іноді як художній варіант «плоский».

⚠ Типові помилки:

• ❌ плоскі дотепи → ✅ пласкі дотепи.
• ❌ пласке обличчя → ✅ плескате обличчя.

☝ Довідкова примітка або чому в українській мові співіснують аж три варіанти?

📘 Історико-етимологічна примітка про слово «пласки́й»

Слово пласки́й має ті самі значення, що й пло́ский, проте воно менш уживане в сучасній літературній мові. Його вживання пов’язують із впливом польської мови (płaski = плоский, рівний).

• У давніх словниках української мови (Грінченко, Желехівський) плаский подавався як рівноправний варіант до плоский.
• У сучасному правописі обидва варіанти вважаються нормативними, але плоский набув більшої частотности й став «основним».
• Пласки́й зберігся переважно у двох нішах:
  1. у переносному значенні («банальний, невиразний») — пласкі жарти, пласке мислення;
  2. у діалектному або стилістично забарвленому вжитку («рівний, плоский») — пласка поверхня, плаский дах.

☝ Отже:

• пло́ский → основний сучасний варіант («рівний, без опуклостей»).
• пласки́й → менш поширений, але нормативний варіант (часто в переносному значенні).
• плеска́тий → означає «приплюснутий, стиснутий» і стилістично виразніший.

📘 Міні-приклади для наочности:

• У нього плоске чоло (нейтральний варіант).
• Вона мала пласке обличчя, мов дошка (рідше, стилістично марковане).
• На столі лежав плескатий корж (образно-конкретний).

📊 Порівняльна таблиця 512А:  ПЛО́СКИЙ ↔ ПЛАСКИ́Й ↔ ПЛЕСКА́ТИЙ

☝ Примітка для читача:

• Коли йдеться про геометричну рівність чи відсутність опуклостей → уживаємо пло́ский.
• Якщо треба підкреслити банальність, безглуздість → доречно пласки́й.
• Якщо маємо на увазі приплюснуту форму → обираємо плеска́тий.

✅  Висновок
У сучасній українській мові пло́ский, пласки́й і плеска́тий — рівноправні, але не тотожні. Їхня сила саме у відтінках: пло́ский — найуживаніший, пласки́й — стилістично спеціалізований (часто в переносному сенсі), плеска́тий — образно-конкретний.