Багатство української мови. Словник-Довідник. Том 3

463. ПАХАРЬ >>> (орач); (плугатар)

 

Цей розділ чітко демонструє лексичну точність української мови, яка розрізняє:

  • орача — як загальне поняття (той, хто оре землю будь-яким знаряддям);
  • плугатаря — як конкретну назву працівника, що оре саме плугом.

Тоді як у московській мові «пахарь» охоплює обидва значення — і загальне, і конкретне.

і

Отже, московське слово «па́харь» уживається як у загальному, так і в конкретному значенні.
Українська мова:
ора́ч — це загальна назва людини, яка оре землю (мотикою, ралом, плугом тощо);
плугата́р — це той, хто оре саме плугом.

Таке лексичне розмежування дає змогу точніше передати спосіб праці, особливо в історичному, етнографічному або технічному контексті.

ч

✅  Це речення (Таблиця 463) демонструє розділення понять у двох частинах:

  • першими є орачі (широке поняття — будь-яке знаряддя);
  • другими — плугатарі (конкретне знаряддя — плуг).

Порада щодо вживання:

  • Вживайте «ора́ч», якщо не важливо, яким знаряддям орють;
  • Вживайте «плугата́р», коли йдеться саме про плуг — у сільськогосподарському, історичному або художньому описі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше