249. КРЫША >>> (стріха); (дах)

Московське слово «крыша» має два чітких відповідники в українській мові: «стріха» і «дах». Це не синоніми, а контекстуальні відповідники:

• стріха — коли йдеться про традиційну, сільську, солом’яну або очеретяну покрівлю;
• дах — у випадку будь-якої конструктивної, технічної, сучасної покрівлі.

У художній мові «стріха» зберігає емоційно-національний колорит, натомість «дах» — нейтральна норма сучасного мовлення.

☝ Примітка:

У художньому перекладі або старовинних текстах слово «стріха» може передаватися московською як «стреха», однак у сучасній мові вживається загальне «крыша».

⚠ Типова помилка:

У перекладах часто всі типи покрівель передають одним словом «дах», навіть у поетичних або етнографічних описах. Але «стріха» — це не просто дах, а ознака сільського побуту, традиційна архітектура, образ рідної хати.

✍ Поради щодо вживання:

• стріха → коли йдеться про солом’яну або сільську покрівлю, етнографічну або художню стилізацію:
  • дим з-під стріхи, низька стріха, стріха горіла, під стріхою;
• дах → для нейтрального або сучасного опису:
  • двосхилий дах, плоский дах, дах будинку.

☝ Додаткове уточнення:

У московській мові також існує слово «стреха», яке стилістично відповідає українському «стріха». Але це архаїзм або діалектизм, який трапляється:

• у фольклорі («под стрехой старой избы»),
• у художніх перекладах (з елементами стилізації під давнину).

Тому в сучасній мові майже завжди вживається «крыша», навіть для опису сільських хат.

✔ В українській мові натомість «стріха» не є архаїзмом — це повноцінне слово, яке активно функціонує в поезії, побутовому мовленні й фольклорі.

✒ Літературний приклад (Улас Самчук):

«І враз почув, як десь із-під стріхи зойкнула жінка, зойкнула й замовкла…»