232. КОЛЮЧИЙ >>> (колючий); (ущипливий, дошкульний)

Слово «колючий» має два чітко розділені значення — буквальне («той, що коле») і переносне («уїдливий, дошкульний»). В українській мові вони передаються різними лексемами: «колючий» та «ущипливий». Це слово – приклад лексичної нееквівалентності між мовами.

Слово «колючий» має цікаву особливість — воно поєднує фізичне й емоційне враження.

У буквальному значенні — це властивість предмета колоти, як-от колючий дріт чи колючка.

У переносному — це характеристика поведінки чи висловлювань, що викликають емоційний дискомфорт, як-от московською: колючие слова, взгляд, интонация.

В українській мові це розмежування передається двома словами — «колючий» і «ущипливий/дошкульний», тому важливо точно визначити контекст, щоб не допустити хибного перекладу.

⚡ «Ущипливий» і «дошкульний» — не повні дублети, але дуже близькі за значенням:

• ущипливий – той, що має на меті насмішку, іронію, емоційну «уколистість» (емоційно забарвлене слово);
• дошкульний – той, що влучає, б’є по суті, викликає емоційну чи моральну реакцію, навіть біль. Може бути нейтральнішим або офіційнішим.

☝ Коли використовувати:

• «ущипливий» краще у випадках, де є сарказм, іронія, насмішка.
• «дошкульний» – у журналістиці, критиці, рецензіях, або де потрібен нейтральніший синонім.

✍ Порада: у розмовному мовленні варто уникати калькованих конструкцій на кшталт «колючі слова», якщо йдеться про емоційний підтекст. У таких випадках краще використовувати «дошкульний», «ущипливий», «уїдливий».

⚠ Типова помилка — плутання стилістичної нейтральності: «колючий до всіх» — некоректно, слід вживати: «ущипливий у ставленні до інших».

✒ Літературний приклад:
Його слова були наче дрібні голки — не поранили, але залишили неприємний слід. Дошкульні й точні, вони різали повітря, як вітер у мороз.