215. ИЩЕЙКА >>> (нишпорка); (шукач)

У московській мові слово «ище́йка» вживається у двох різних значеннях:

1.    переносно, зневажливо — на позначення людини, яка надмірно цікавиться всім, всюди нишпорить, потай стежить або підглядає, часто — нишком і підло;

2.    буквально — як службова собака, що за слідом відшукує когось або щось.

В українській мові ці значення передаються двома різними словами:

• ни́шпорка — розмовне, зневажливе слово, що використовується в переносному значенні, здебільшого щодо людини, яка надміру цікавиться, нишпорить, стежить;
• шука́ч (або собака-шукач) — нейтральний або офіційний термін на позначення спеціально навченого собаки, що знаходить когось або щось за запахом чи слідом.

✍ Етимологічна примітка:
Слово нишпорка утворене від дієслова нишпорити — «шукати нишком, нишпорити, ритися», що відповідає московським дієсловам рыскать, шарить. Однак на відміну від українського, у московській мові ці дієслова не утворюють відповідних іменників (типу рыскалка, шарилка). Саме тому ищейка — у переносному значенні — виконує в ній ту роль, яку в українській мові виконує нишпорка.

Поради з вживання:

• Вживайте ни́шпорка, коли йдеться про людину, яка підозріло нишпорить, стежить, контролює, особливо в переносному або іронічному сенсі.
• Використовуйте шука́ч, коли мова про службового собаку з гострим чуттям, зокрема в поліції, армії, на кордоні.

Типові помилки:

• він справжній шукач  → він справжня нишпорка (якщо про людину в зневажл. значенні)
• собака-нишпорка  → собака-шукач

Літературний приклад:

Він був ще той нишпорка — не встигнеш щось прошепотіти, як він уже біля дверей.
При вході працювала вівчарка-шукач — обнюхувала валізи туристів без єдиного гавкоту.

Висновок:

Московське слово «ище́йка»: українська мова лексично й стилістично розділяє переносне й буквальне значення через два різні відповідники — «ни́шпорка» (переносно, зневажливо) і «шука́ч» (буквально, службово). Таке розмежування гарантує точність і стилістичну відповідність перекладу.