Багатство української мови. Словник-Довідник. Том 1

213. ИСПАРЕНИЕ >>> (випар); (випаровування)

 

У московській мові слово «испаре́ние» означає:

1.    Газоподібну речовину, яка утворюється внаслідок випаровування (напр., испарение пота, йода, бензина);

2.    Сам процес перетворення речовини в пару, тобто фізичне випарювання рідини (испарение влаги, воды и т. д.).

В українській мові ці значення мають окремі лексичні відповідники:

  • ви́пар — це вже наявна пара, газоподібна субстанція;
  • випаро́вуваннядія або процес перетворення речовини на пару.

Примітка:

  • ви́пар → що дихається, відчувається, вже утворений.
  • випаро́вування → процес, що триває або відбувається.

66

Поради з вживання:

  • ви́пар — коли говоримо про газоподібну речовину, що вже утворилася.
    Приклад: випар спирту, випар поту.
  • випаро́вування — коли описуємо процес утворення пари.
    Приклад: випаровування води з поверхні, випаровування рідини на сонці.

Типові помилки:

  • випаровування поту з тіла  → випар поту
  • випар води з поверхні (у фізиці) → випаровування води

Літературний приклад:

Через відкриті вікна до кімнати проникали важкі випари цвілі й вологи, бо ґрунт усе ще парував після зливи.

Висновок:

Московське слово «испаре́ние» в українській мові має два чітко розрізнені відповідники — ви́пар як результат, і випаро́вування як процес, що дозволяє передавати смислову точність і стилістичну виразність у перекладі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше