206. ИНОСТРАННЫЙ >>> (закордонний); (іноземний)

У московській мові прикметник «иностра́нный» має два основні значення:

          1.    Те, що стосується іншої країни або належить їй (иностранный язык, иностранный гражданин);

          2.    Те, що пов’язане із зовнішньою політикою, закордонними справами (иностранные дела, министр иностранных дел).

В українській мові ці значення розділяються між двома прикметниками:

• інозе́мний — те, що належить іншій державі, має іноземне походження;
• закордо́нний — пов’язаний із зовнішньою політикою, територією за межами держави, закордонними контактами.

☝ Примітка:
В українській мові прикметник «закордо́нний» може відповідати обом московським словам:

• «иностра́нный» — у сфері дипломатії, міжнародних справ;
• «заграни́чный» — у буквальному значенні: розташований або пов’язаний із територією за межами країни.

Точний вибір відповідника залежить від контексту та стилістичної мети.

Поради з вживання:

• Вживайте інозе́мний — коли йдеться про мову, громадян, предмети, ідеї, що походять з інших країн.
• Вживайте закордо́нний — коли йдеться про справи, дипломатію, подорожі, простір поза межами країни.

Типові помилки:

• іноземні справи  → закордонні справи
• закордонна мова  → іноземна мова

Літературний приклад:

Він пройшов і закордонне стажування, і знав чотири іноземні мови — жодної плутанини між словами не допускав.

Висновок

Українська мова розділяє значення московського слова «иностра́нный» між «інозе́мний» та «закордо́нний», а також охоплює паралельне московське слово «заграни́чный», використовуючи для обох єдину форму «закордонний».