191. ЗВЕНЕТЬ >>> (дзвеніти); (бриніти)

У московській мові дієслово «звене́ть» передає різні види дзвінкого звуку:

• видавати металевий, різкий звук (про коси, дзвони, залізо);
• створювати протяжний, мелодійний звук (про струни, голос тощо).

В українській мові для різних відтінків звуку існують окремі відповідники:

• дзвені́ти — для опису різкого металевого або загального дзвінкого звуку;
• брині́ти — для м'якшого, протяжного, мелодійного звучання.

Таке розмежування дозволяє краще передавати характер звуку залежно від ситуації.

✍  Уточнені тлумачення українських відповідників:

🔹 дзвені́ти

1.    Видавати високий металевий звук (наприклад, дзвін коси, дзвіночка).

2.    Переносно: звучати дзвінко.

🔹 брині́ти

1.    Утворювати дзвенячий, протяжний звук (часто про струни, голоси тощо).

2.    Дзвінко звучати, вібрувати в повітрі.

⚒ Обидва відповідники коректні й відповідають літературній нормі.

☝ Додаткове уточнення:
Українське дієслово «бриніти» в залежності від контексту має два основні відповідники в московській мові:

• «звенеть» — коли йдеться про виразний дзвінкий звук (струни, тонкий голос, срібло);
• «звучать» — коли мається на увазі загальне звучання без акценту на дзвінкості (голоси, пісні, емоційний настрій).

Правильний вибір відповідника залежить від характеру звуку та стилістичної задачі тексту.

Поради з вживання:

• Дзвені́ти — для опису різкого або короткого металевого звуку (коса, дзвінок).
• Брині́ти — для протяжного, іноді емоційного або ліричного звучання (струни, голос, пісня).

Типові помилки:

• Надмірне вживання дзвеніти у всіх випадках, зокрема там, де звучання є м’яким і краще пасує бриніти.
• Неправильний вибір між звенеть і звучать при перекладі бриніти.

Літературні приклади:

• Пряме значення:

Дзвеніли коси у вранішній тиші.

• Переносне, мелодійне:

У повітрі бриніла її пісня, мов срібна нитка між пагорбами.