165. ЗАКРЫВАТЬ >>> (закривати); (зачиняти); (замикати); (затуляти, заслоняти); (заплющувати)

Цікаві факти й пояснення

Слово «закрывать» у сучасній московській мові надзвичайно багатозначне та активно використовується в усіх реєстрах мовлення, особливо в розмовному. Ним позначають десятки дій: від «зачинення вікна» до «заплющення очей» або «припинення діяльності».

Проте в літературній московській мові існують точніші варіанти, які зникають під натиском розмовної:

• «затворять/отворять» — те, що має створи (двері, вікна);
• «запирать/отпирать» — замикання;
• «сомкнуть/разомкнуть» — очі;
• «заслонять/открывать обзор» — видимість.

В українській мові ці дії мають чіткі відповідники:

• зачиняти — двері, вікна (створи);
• замикати — на замок;
• затуляти — прикривати огляд, слух тощо;
• заплющувати — очі;
• закривати — лише в переносному значенні, або те, що має «кришку»: банку, книгу.

Отже, сучасне московське «закрывать» охоплює п’ять різних українських дієслів, тому важливо враховувати контекст.

Поради з вживання

• Зачиняти — усе, що має створи: двері, вікна, кватирка.
• Замикати — лише про замок (фізичний або метафоричний).
• Затуляти — закривати огляд, слух.
• Заплющувати — про очі.
• Закривати — коли йдеться про банку, книжку або переносно: закривати засідання, справу.

Типові помилки

• ✖ «Закриваю двері» → краще «Зачиняю двері».
• ✖ «Закрив очі» → «Заплющив очі».
• ✖ «Закрив вуха» → «Затулив вуха».
• ✖ «Закрив на ключ» → «Замкнув на ключ».

✍ Літературний приклад

Голова зачиняє двері, замикає ключем замок, затуляє вуха від метушні й заплющує очі — щоб бодай думками закрити цей день.