153. ЗАДУМЧИВОСТЬ >>> (задума, задуманість); (задумливість)

Слово має виразну образність, часто вживається як у побутовому, так і в художньому стилі. Його переклад вимагає стилістичної точності — в українській мові значення передаються кількома варіантами залежно від контексту.

Слово «задумчивость» у московській мові охоплює як поточний стан, так і стійку рису характеру. Це дає підстави перекладати його по-різному залежно від контексту.

В українській мові розрізняють:

• заду́ма — стан заглиблення в думки, тимчасове розмірковування;
• заду́маність — миттєвий вияв замислености;
• заду́мливість — тривала властивість або схильність до роздумів.

Ці нюанси дозволяють передати глибину і точність емоційного тону, що часто втрачається при дослівному перекладі.

Коментар до речення (Таблиця 153)

• «Навіювали легку заду́му» — передає м’який, тимчасовий емоційний стан.
• «Задумливість» — більш абстрактна, характерна риса, що підкреслює вплив емоційного стану на дорослішання.

Поради щодо вживання:

• Заду́ма — вживається в поезії, художній мові для передавання емоційного стану.
• Заду́мливість — описує характер, рису особистости або загальну атмосферу.

Типова помилка:

• Перекладати слово «задумчивость» лише як задумливість — тоді як в деяких контекстах краще використовувати заду́ма (напр. "навіювати задуму").

Літературний приклад:

У його погляді жила спокійна задумливість, мов осінь у вікні — тиха, ясна, без слів.