133. ЖАРИТЬ >>> (жарити); (смажити)

У московській мові слово «жарить» уживається як у прямому кулінарному значенні (жарить мясо), так і в переносному — щодо дії спеки чи сонця (солнце жарит). Джерелом обох значень є спільна ідея дії високої температури.

В українській мові ці значення розмежовано:

жарити — у значенні пекти, палити, гріти (переважно про сонце або спеку);

смажити — у значенні готувати на вогні, на олії, на сковороді (про термічну обробку їжі).

Таке розрізнення допомагає уникати стилістичних змішувань і забезпечує точність вислову.

✍ Уточнені тлумачення українських відповідників:

жарити
→ дія спеки або сонця, що пекуче гріє, пригріває, палить.
→ Сонце жарить, спека жарить, вітер гарячий жарить лице.

смажити
→ кулінарна дія — готувати продукти на вогні, у жирі, без води.
→ Смажити картоплю, смажити рибу, смажити млинці.

⚒  Поради щодо вживання:

У кулінарному значенні нормативним є лише смажити.

Жарити вживають лише у переносному або розмовному значенні (сонце жарить, спека пекуча).

Не варто переносити розмовне жарити в офіційний чи художній текст, коли йдеться про приготування їжі.

⚠ Частою помилкою є вживання "жарити" замість "смажити" в кулінарному значенні. У сучасній літературній українській мові "смажити" — нормативне слово.

☝ Примітка:
У сучасній українській мові смажити є нормативним літературним відповідником для позначення кулінарної дії, тоді як жарити вважається розмовним або діалектним і доречне лише в образному значенні (сонце жарить, спека жарить). Таке розмежування допомагає зберігати стилістичну чистоту вислову.

✒ Літературний приклад:

«Дим піднімався над селом — господині смажили м’ясо до свята».