118. ДОСТОЙНЫЙ >>> (гідний); (достойний)

Цікаві факти / пояснення:

В московській мові слово "достойный" вживається у двох основних значеннях:

1.    Оцінка людини — як гідної чогось: честі, покарання, довіри (тобто така, що заслуговує на щось).

2.    Оцінка дії або явища — як достойної відповіді, достойного вчинку (тобто яка має високу якість, вагу, адекватність, що заслуговує на визнання).

 В українській мові ж ці значення виражаються двома різними словами:

• гідний — для осіб, моральної/соціальної оцінки;
• достойний — для дій, відповідей, реакцій тощо (рідше — гідний також може вживатися в такому значенні, але менш стійко).

В українській мові "гідний" та "достойний" часто перетинаються, але:

• • "гідний" – більше про внутрішню якість або заслугу;
  • "достойний" – частіше у висловах на кшталт «достойна відповідь», «достойний учинок».

У словниках "достойний" фіксується як синонім до "гідний", однак у публіцистиці й художній мові функціонують обидва варіанти — як лексичні окремості.

Поради щодо вживання:

• "Гідний" — для людей, моральних якостей, абстрактних якостей:
  гідний поваги, гідний кращого, гідна поведінка.
• "Достойний" — у стилістично нейтральних або формальних контекстах:
  достойна відповідь, достойний рівень, достойний супротивник.

 ⚠ Типові помилки:

• «Він достойний любові»
• «Він гідний любові»
• «Його поведінка достойна наслідування»
• «Його поведінка гідна наслідування»

• Замінювати "гідний" на "достойний" у всіх випадках.
  Наприклад, «він достойний співчуття» — краще: «гідний співчуття».

 Цікавий приклад з літератури:

«Він виявився достойним суперником у чесному двобої.»
— Тут вживається "достойний", бо йдеться про оцінку вчинку або позиції, а не глибинних моральних рис.