107. ДОЖДЬ >>> (дощ); (хлющ)

Цікаві факти

✔ Слово "хлющ" хоч і рідковживане, але має літературне підтвердження. Воно зустрічається в художніх текстах, зокрема в поезії та прозі.
✔ У творах українських письменників "хлющ" використовується для створення емоційно-зображальної картини негоди.
✔ Наприклад, у творі М. Стельмаха слово "хлющ" передає атмосферу осінніх дощів:
«Роки, весняна вільгість, осінні хлющі і тумани спочатку покрутили руки, а потім і ноги старого» (Стельмах, І, 1962, 43).

Пояснення розбіжностей

Слово «хлющ» використовується переважно в емоційно-образних або художніх контекстах.
✔ "Хлющ" ≠ "дощ" ≠ "злива"
✔ "Хлющ" займає проміжну позицію між звичайним "дощем" і "зливою".

✔ Якщо "дощ" – це просто атмосферні опади, а "злива" – це дуже сильний, інтенсивний дощ, то "хлющ" – це щось середнє між ними, коли дощ рясний, але ще не переходить у справжню зливу.

Поради щодо вживання

✔ Слово "хлющ" найкраще використовувати в художніх та публіцистичних текстах, коли потрібно підкреслити атмосферу негоди.
✔ У розмовній та офіційній мові краще використовувати "сильний дощ" або "злива", оскільки "хлющ" може бути незрозумілим широкому загалу.

 Цікаві помилки, пов’язані з цим словом

 Помилка: Ідуть сильні хлющі.
 Правильно: Ідуть хлющі.
 Слово "хлющ" вже означає "сильний дощ", тому слово "сильний" буде зайвим.

 Інколи слово "хлющ" плутають зі словами "хлюпіт", "хлюпотіння" (звук від дощу), але це різні поняття.