Багатство української мови. Словник-Довідник. Том 1

68. ВЫЛЕТЕТЬ >>> (вилетіти); (вилинути)

 

Це словоодне з найвиразніших у плані стилістичного розмежування, де один московський дієслівний корінь "вылететь" розщеплюється на два українські: нейтральний (вилетіти) та поетичний, образний (вилинути).

Слово "вилетіти" утворене від «летіти» з додаванням префікса «ви-», що позначає вихід, рух назовні. У староукраїнських текстах відоме з XVI століття — означає раптовий рух, покидання простору, а також переносно — втрату.

Слово "вилинути" походить від дієслова "линути"плавно рухатися повітрям, струменіти. Уживається в поетичній мові для передачі легкости, несподіваности й образного руху.

ы

Літературні приклади:

  • «Вилетіли віконниці, загуркотіли двері…» (І. Нечуй-Левицький) — буквальний, стрімкий рух.
  • «Вилинула зграйка ластівок, немов нитка перлів…» — образність, плавність, м’якість.

Поради щодо вживання:

  • Використовуйте «вилетіти», коли йдеться про стрімкий, чіткий рух або буквальне вилітання:

Куля вилетіла з дула.
Птах вилетів із клітки.

  • Вживайте «вилинути» у поетичному, емоційному чи м’якому контексті:

Мелодія вилинула з відчиненого вікна.
Тінь вилинула з-за рогу.

⚠️ Типові помилки:

  • Вилинула ракета в небо.Вилетіла ракета в небо.
  • Птах вилетів плавно та непомітно.Птах вилинув у височінь.

Наша мова мелодійна та виразна! Підтримайте книгу вподобайкою ️, якщо пишаєтеся українським словом!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше