61. ВЫГОВОР >>> (догана); (вимова, говірка)

Це яскравий приклад омонімії в московській мові, де одне слово («выговор») охоплює зовсім різні смисли — кара і мовлення. В українській мові існує чітке розмежування між «доганою» і «вимовою / говіркою», і це гарно ілюструє мовну точність і змістову гнучкість української.

Вимова чи догана?

В українській мові слово "вимова" означає спосіб артикуляції звуків або мовлення, тоді як "догана" – це засудження чиїхось дій.

У московській мові обидва значення передаються одним словом – «выговор». Це може спричинити помилки в перекладі, хоча україномовний відповідник потрібно підібрати за змістом речення.

Наприклад:
Українською: Полтавська вимова легко впізнається, навіть коли людина оголошує догану.
Московською: Полтавский выговор легко узнаётся, даже когда человек выносит выговор.

Тож важливо визначати контекст, щоб уникнути плутанини!

Цікаво:

Вимова чи догана – що спільного?

На перший погляд, "вимова" та "догана" – слова з абсолютно повними значеннями. Проте, якщо подивитися ширше, можна знайти цікаві зв'язки.

Вимова – це не лише спосіб артикуляції звуків, а й те, як людина говорить загалом. Кажуть: "Гарна вимова – ознака культури мовця."

Догана , своєю чергою, теж пов'язана з мовленням. Адже велику догану висловлюють саме словами! Уявіть собі керівника, який мовчки віддає догану – звучить абсурдно, чи не так?

Цікаво, що у давнину слово "догана" мало ще більше значення: воно могло означати осуд, сором, навіть покарання . А отже, вміння правильно висловити догану залежало від... гарної вимови!

Тож варто пам'ятати: вимова може впливати на силу догани , а добре сформульоване зауваження – це вже не просто критика, а мотивуючий поштовх до змін.

Порада: Якщо ви перекладаєте слово «выговор», спершу з’ясуйте — йдеться про офіційне зауваження чи про артикуляцію слів. Від цього залежить правильний український відповідник — «догана» або «вимова».