55. ВЫБОРЩИК>>> (вибірни́к); (ви́борник)

Українська мова багата на синоніми, але важливо правильно добирати відповідники до іншомовних слів, щоб зберегти точність значення. Одним із прикладів є слово "выборщик", яке може мати два основні відповідники:

• вибірник — фахівець, що щось відбирає (на виробництві, у промисловості);
• виборник — особа, що обирає когось до вищого органу (як у системі непрямих виборів).
• Українське слово виборець — це аналог московському "избиратель", а не розмовному "выборщик", тому в таблицю 55 ми його не включаємо, щоб не порушувати чіткого розрізнення понять.

У цьому розділі розглянемо, у яких випадках слід вживати кожен із цих термінів, щоб уникати кальок та забезпечити коректність перекладу.

Українська мова уникає надмірної багатозначності, натомість застосовує точні, диференційовані терміни, кожен зі своєю сферою вживання.
Саме такі приклади показують, як українська мова не спрощує, а навпаки — збагачує висловлення.

Коли вживати кожне зі слів?

• Вибірник — людина, що відбирає, сортує, наприклад, робітник у шахті.
• Виборник — той, кого обрали для здійснення вибору інших осіб (наприклад, делегат до виборчої колегії).

Порада:
Не використовуйте слова "виборник" або "вибірник" як синонім до "виборець" — це не стилістичний варіант, а зовсім інші поняття. Виборець не є синонімом до московського слова выборщик.

Отже, варто уважно ставитися до вживання слів, аби уникати неточностей і калькування. Українська мова має власні виразні засоби, які точно передають смислові відтінки понять.