45. ВОДЯНОЙ >>> (водяник); (водяний)

Походження слова

Слово "водяний" походить від праслов’янського водь, що означає "вода". Від нього утворилися похідні слова в різних мовах, зокрема "водяний" в українській та "водяной" у російській.

Розбіжності у значеннях

Цікаво, що в українській мові слово "водяний" має суто прикметникове значення, тоді як у російській "водяной" може бути як прикметником, так і іменником.

Для позначення міфічної істоти використовується "водяник", тоді як у російській аналогічний персонаж має ту саму назву "водяной".

Діалекти і народні назви

У деяких українських діалектах водяника також називали "бовкун", "купайло", "потопельник". Він вважався духом води, який мав владу над рибою та міг завдавати шкоди людям, що порушували спокій водойм.

              Вживання у художній літературі

У творах українських письменників водяники часто зображуються як підступні та злі духи. Наприклад, у творчості Миколи Гоголя можна зустріти персонажів, що нагадують водяника, хоч сам автор використовує більш загальні назви на позначення нечистої сили.

Поради щодо вживання

"Водяний" слід вживати лише як прикметник:
✔️ водяний знак, водяний насос, водяний колір.
    Не можна казати "цей водяний жив у річці".

"Водяник" – це іменник, що позначає міфічного персонажа:
✔️ Легенди розповідають, що водяник міг затягнути людину у воду.

Типові помилки

У водоймах живуть водяні → У водоймах живуть водяники.