17. БОЛТАТЬ >>> (бовтати); (базікати, теревенити)

🔹 Пояснення розбіжностей

Московське слово «болтать» охоплює два різні значення, які в українській мові передаються окремими дієсловами:

у значенні пустословити, говорити без потреби — базікати, теревенити, ляпати язиком;

у значенні розмішувати, колихати рідину або предмети у воді — бовтати, розхлюпувати.

Така семантична диференціація дає змогу українській мові уникати двозначностей і точніше передавати думку залежно від ситуації.

✍ Уточнені тлумачення:

🟩 бовтати — колихати, розмішувати рідину, щось, що плаває у воді або в рідкому середовищі; також уживається в значенні «метляти, теліпати».
→ Бовтати воду в мисці, бовтати ложкою в склянці, бовтати ногами у річці.

🟩 базікати — говорити багато й беззмістовно, переважно про дрібниці.
→ Не базікай зайвого! Вони базікали про новини, не помічаючи часу.

🟩 теревенити — просторічне, розмовне слово зі значенням «вести пусті, беззмістовні балачки».
→ Сиділи, теревенили до півночі.

⚒  Поради щодо вживання:

• Бовтати — нейтральне дієслово, уживається в побутових і художніх описах.
• Базікати — розмовне, стилістично м’якше за теревенити, доречне в неофіційних текстах.
• Теревенити — яскраво емоційне слово, часто має іронічний або зневажливий відтінок.
• Уникайте калькованого вживання болтати в усіх контекстах: у значенні «розмішувати» вживайте бовтати, у значенні «балакати» — базікати чи теревенити.

Таблиця 17А 📘 Типові помилки (під час перекладу):

Літературний приклад:

У реченні, де поєднано обидва значення слова болтать, українська мова природно розмежовує дії:

Він бовтав у відрі воду й одночасно теревенив без угаву.

Така побудова демонструє, що українська має гнучку систему дієслів, яка точно передає і дію, і її стильову оцінку.

✔ Висновок:

Слово «болтать» не має прямого однослівного відповідника в українській мові.
Залежно від контексту вживаємо:

• бовтати — про рідину чи рух у воді;
• базікати, теревенити — про пусте, беззмістовне говоріння.

Це один із показових прикладів, як українська мова розводить значення, які московська об’єднує в одне слово, забезпечуючи точність і стилістичну чистоту.