137. ЖЕЛАЮЩИЙ >>> (бажаючий); (охочий)

Цікаві факти, пояснення, мовна норма

Слово «желающий» у московській мові позначає особу, яка має бажання щось зробити або виявляє готовність до дії. В українській мові існують два основні відповідники — «бажаючий» та «охочий», однак вони не є рівнозначними.

«Охо́чий» — це нормативний прикметник, який має давню традицію вживання в українській мові. Він природно й чітко передає значення: «той, хто має бажання зробити щось», «готовий», «охоче погоджується». Це найкращий відповідник у літературному, розмовному, публіцистичному стилі.

«Бажаючий» — це активний дієприкметник, який походить від дієслова «бажати». В українській мові така форма вважається штучною й менш природною. За нормами сучасної літературної мови рекомендують уникати слова «бажаючий» і замінювати його на:

• «той, хто бажає» (описова конструкція),
• або «охочий», якщо йдеться про коротке й точне означення.

Проте в офіційно-діловому стилі (наприклад, у повідомленнях, анкетах, оголошеннях) слово «бажаючий» усе ще вживається досить часто, тому в таблиці воно подано як умовно нормативний, стилістично обмежений відповідник.

Коментар до речення (Таблиця 137):

• Перше «бажаючий» передає пасивне спостереження, характерне для формального очікування.
• Друге «охочий» — емоційно забарвлене, активне, воно підкреслює внутрішній намір, що вилився у вчинок — зробити крок.

Поради щодо вживання:

• У публіцистичних, художніх і розмовних текстах надавайте перевагу слову «охочий» — воно стилістично природніше і нормативне.
• У формальних текстах, оголошеннях, шаблонних фразах ще може траплятися «бажаючий», однак навіть там його поступово витісняють описові конструкції типу «ті, хто бажає».

⚠️ Типова помилка:

• Бажаючі вступити до гуртка повинні зареєструватися.
  Правильно: Охочі вступити до гуртка повинні зареєструватися.

Літературний приклад:

Охочих вирушити в похід було троє, та лише один справді знав, чого хоче від тієї дороги…